A A A A A
Біблія протягом одного року
Вересень 20

Ісая 30:1-33
1. Ой горе дітям бунтівливим, -слово Господнє, - що плекають задуми, та й не від мене, що входять у союз, та не в моїм дусі, що гріхи на гріхи громадять,
2. що йдуть у дорогу в Єгипет, моїх уст не спитавшись, щоб шукати охорони в силі фараона, щоб захиститися в тіні Єгипту!
3. Охорона фараона вийде вам на сором, і захист у тіні Єгипту вам на ганьбу.
4. Бо князі його прибули в Цоан, посли його дійшли аж до Ханесу.
5. Та всі вони засоромляться з-за люду, що буде не на користь. Не буде їм від нього ні підмоги, ані користи, хіба тільки сором, ганьба.
6. Пророцтво про звірів у Негеві: - Через країну суму та смутку й ревучих левів, гадів та летючих зміїв вони привозять на ослячих хребтах свої багатства та на горбах верблюжих свої скарби народові, який їм допомогти не може.
7. Бо допомога Єгипту - річ марна й нікчемна. Тому я його називаю: Рагав недбалий.
8. Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне!
9. Бо це люд бунтівливий, діти брехливі, діти, які не хочуть слухати Господнього закону,
10. що видючим кажуть: «Геть з видінням!», а пророкам: «Не пророкуйте ви нам правди, а кажіть нам лестощі, віщуйте злуду!
11. Зійдіть з дороги, зверніть із стежки, усуньте з-перед нас Святого Ізраїлевого!»
12. Тим то говорить Святий Ізраїля: «Через те, що відкидаєте це слово й покладаєтесь на хитрощі та лукавство і в них шукаєте опори,
13. буде вам цей злочин, мов щілина перед розвалом, що виявилась у високім мурі, який умить відразу розвалиться.
14. І він його розіб'є, мов гончарський посуд, який б'ють нещадно, так що серед його кавалків і черепочка не знайдеться, щоб узяти вогню з вогнища або води з копанки зачерпнути.»
15. Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїля: «В наверненні й спокої ви спасетеся; у тиші та в довір'ї - ваша сила. Але ви не хотіли.
16. Ви казали: Ні! На конях ми втечемо! - тому й будете втікати. Полетимо верхи на бистрих! - тому на бистрих за вами гнатися будуть.
17. Тисяча втече на погрозу тільки одного, а на погрозу п'ятьох ви так розбіжитеся, що ваш останок буде, мов щогла на вершині гори, мов на горбі знамено.»
18. Тому Господь чекає, щоб вам учинити ласку; тому встає, щоб змилосердитись над вами. Бо Господь - Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього.
19. Так, народе сіонський, що живеш в Єрусалимі, ти вже не плакатимеш більше. Він напевно змилується над тобою, коли почує твій крик; він, ледве почує, вислухає тебе.
20. Бо хоч Господь дає вам скупо хліба й мало води, та все ж таки Вчитель твій не буде ховатись, і очі твої Вчителя побачать.
21. І вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» - коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч.
22. Тобі остогидне срібло, що покриває твої кумири, і золото, що одягає твоїх виливанців. Ти їх повикидаєш як погань: «Геть звідси!» - до них скажеш.
23. І він дасть дощ на твій посів, що ним засієш поле; і хліб, що вродить нива, буде тучний і ситний; і худоба твоя буде того дня пастися по широких пасовиськах.
24. Воли й осли, що обробляють землю, їстимуть солону пашу, провіяну лопатою та віялкою.
25. І на кожній горі високій і на кожнім пагорбі вивищенім будуть річки та вод потоки за дня великої різні, коли падатимуть башти.
26. І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше, - як світло сімох днів, - того дня, коли Господь перев'яже рани свого народу та вигоїть синці, йому завдані.
27. Ось ім'я Господнє приходить здалека, палає гнів його, і тяжка його хмара. Уста в нього сповнені обурення, язик його, немов вогонь палючий.
28. Подих його, немов потік розлитий, що сягає шиї, щоб просіяти народи через сито згуби і щоб на щелепи поган накласти гнузду блуду.
29. І ваша пісня залунає, як у ночі, коли святкують свято, і радість серця вашого буде, як радість того, хто під сопілку йде на Господню гору, до Скелі Ізраїля.
30. І Господь дасть почути голос свій величний і явить свою грізну руку в палкому гніві й у полум'ї вогню, що пожирає, в бурі, у зливі і в кам'янім граді.
31. Бо від голосу Господнього Ашшур стрепенеться; він його києм поб'є.
32. Кожен удар караючою палицею, що Господь на нього спустить, буде під звуки гарф і бубнів, і він на них піде війною.
33. Бо вже давно Тофет готовий, призначений він і цареві: яма глибока й широка, вогню і дров у ній багато. Подув Господній її підпалить, наче сірчаний потік.

Ісая 31:1-9
1. Горе тим, що йдуть по допомогу в Єгипет, що покладаються на коней, що надіються на колісниці, бо їх, мовляв, багато, та на кінноту, бо вона, мовляв, вельми сильна, а на Святого Ізраїлевого не зважають, Господа не шукають!
2. Та він же мудрий; він нашле лихо, і слів своїх він не відкличе; він устане на дім безбожних і проти допомоги злочинців.
3. Таж єгиптяни - люди, а не Бог, і коні їхні - тіло, а не дух. І як Господь простягне руку свою, то й помічник спіткнеться, і той, кому допомагав він, повалиться, і всі вони загинуть разом.
4. Бо так сказав Господь до мене: «Як реве лев або левеня над здобиччю своєю, і хоча б ціла юрба пастухів зібралася проти нього, крику їхнього не боїться, галасу їхнього не страхається, так Господь сил зійде воювати на гору Сіон і на його пагорб.
5. Як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь сил захистить Єрусалим; захистить, визволить, пощадить і врятує.
6. Вернітесь, о сини Ізраїля, до того, проти кого ви так дуже збунтувалися!
7. Бо того дня кожен відкине свої срібні кумири й свої золоті кумири, що ваші руки вам самим на гріх наробили.
8. Ашшур упаде не від меча чоловіка, і пожере його не меч людини: він буде від меча втікати, юнаки його рабами стануть.
9. Його скала втече від страху, князі його кинуть знамено», - слово Господнє, що на Сіоні має свій вогонь, і свою піч у Єрусалимі.

Ісая 32:1-20
1. Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом.
2. Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній.
3. Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати.
4. І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко.
5. Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний.
6. Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти.
7. Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право.
8. А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве.
9. Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова!
10. По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде.
11. Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі,
12. б'ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу,
13. за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто!
14. Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад,
15. поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати.
16. Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість.
17. І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости - спокій та безпека довічна.
18. Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних.
19. Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене.
20. Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!

Псалми 108:7-13
7. Щоб визволились твої любі, рятуй десницею твоєю і вислухай нас!
8. Сказав Бог у своїй святості: «Восторжествую, Сихем розділю, розміряю Суккот-долину.
9. Мій Гілеад і мій Манассія; Ефраїм - забороло голови моєї, Юда - моє берло.
10. Моав - мій посуд умивальний, на Едом кину я мої сандали, над Філістимською землею возликую!»
11. Хто візьме мене до укріпленого міста? Хто приведе мене аж до Едому?
12. Невже ти, Боже, нас відкинув, уже не вийдеш, Боже, з нашими військами?
13. Пошли нам поміч проти супостата, бо марна людська підмога!

Приповісті 25:23-24
23. Північний вітер дощ наганяє, | язик потайний - лице сердите.
24. Ліпше сидіти в кутку на покрівлі, | ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.

2 Коринфян 11:16-33
16. Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
17. Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
18. Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
19. бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
20. Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя!
21. На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, - говорю мов безумний! - я також можу її виявити.
22. Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
23. Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
24. Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок (ударів) без одного;
25. тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
26. У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
27. у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
28. Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка - журба про всі Церкви!
29. Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
30. Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
31. Бог і Отець Господа Ісуса, - благословен вовіки! - знає, що я не говорю неправди.
32. В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
33. та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.