A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 30

Екклезіяст 8:1-17
1. Хто знає пояснення речей, як той мудрий? Мудрість людини освітлює її обличчя і відмінює суворість її виду.
2. Чини волю царя і це з-за присяги перед Богом.
3. Не квапся відійти від нього; в погану справу не втручайся, бо він що схоче, зробить.
4. Бо слово царя могутнє. Хто зважиться йому сказати: «Що чиниш?»
5. Хто береже наказ, той не дізнає лиха; серце мудрого час і суд розрізняє.
6. На всяку бо річ є час і суд, і лихо, що над чоловіком висить, тяжке,
7. бо він не знає, що буде; хто йому скаже, як воно настане?
8. Ніхто не має влади над вітром, щоб стримати його, і ніхто не має влади над днем смерти. Від бою відпустки немає, і зло не вирятує того, хто його коїть.
9. Усе це я бачив, прихиляючи увагу до всього, що діється під сонцем, у час, коли людина панує над людиною - їй на шкоду.
10. Бачив я далі, що грішників ховали, і вони входили до спочинку, а ті, що чесно чинили, відходили далеко від святого місця, і їх у місті забували. Це теж марнота.
11. Що вирок над лихим учинком не виконується швидко, тим то серце людське й повне бажання чинити зло.
12. І хоча б грішник сто раз чинив зло, і то довго, однак я знаю добре, що щасливі будуть ті, що бояться Бога, власне тому, що вони його бояться.
13. Безбожному ж не буде щастя, і мов тінь проминуть його дні, бо не боїться Бога.
14. Є й така марнота, що діється на землі: праведним стається те, що заслужили своїми вчинками безбожні, а безбожним трапляється те, що заслужили своїми вчинками праведні. Я сказав: І це теж марнота.
15. І я почав хвалити радість, бо нема щастя для чоловіка під сонцем, як їсти, пити й веселитись, і щоб це супроводжувало його при його праці за час його віку, який Бог дав йому під сонцем.
16. Коли я спрямував мій розум на те, щоб спізнати мудрість та щоб додивитись на справи, які діються на землі, - бо ні удень, ані вночі не бачать сну очі -
17. тоді побачив я, розглянувши всі діла Божі, що ніхто не може збагнути діл, які діються під сонцем. Як би чоловік не силкувався, не може їх дослідити. Та й мудрий теж, навіть коли думає, що знає, не може їх дослідити.

Екклезіяст 9:1-18
1. Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними - марнота.
2. Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.
3. Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім - до мертвих!
4. Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.
5. Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.
6. Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні - усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.
7. їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.
8. Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.
9. Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї - це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.
10. Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.
11. Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.
12. Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.
13. Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:
14. було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.
15. Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав. отого бідолахи.
16. І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.
17. Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.
18. Мудрість ліпша від військової зброї. Одна хиба нищить багато добра.

Екклезіяст 10:1-20
1. Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
2. Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч.
3. Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
4. Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
5. Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
6. безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
7. Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
8. Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
9. Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
10. Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
11. Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
12. Слова з уст мудрого - ласка, а уста дурня його гублять.
13. Початок слів уст його - дурниці, а кінець його бесіди - безглуздя.
14. Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
15. Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
16. Горе тобі, о краю, коли твій цар - хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
17. Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.
18. З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.
19. Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
20. Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.

Псалми 103:6-14
6. Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
7. Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої.
8. Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
9. Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
10. Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
11. Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
12. Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
13. Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
14. Він знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми - порох.

Приповісті 24:10-12
10. Як ти в біді піддався, | то мала сила в тебе.
11. Рятуй тих, що на смерть тягнені, | і від засуджених на страту не відступай.
12. Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” | - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, | і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? | Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?

1 Коринфян 10:19-33
19. Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?
20. Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.
21. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.
22. Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього?
23. Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.
24. Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого.
25. Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;
26. Господня бо земля та її повнота.
27. Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.
28. Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;
29. сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?
30. Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?
31. Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!
32. Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.
33. Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.