A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 10

Йов 11:1-20
1. Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
2. «Чи ж оте багатослів'я не знайде відповіді? | Чи ж за балакуном визнають слушність?
3. Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки? | Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?
4. Ти кажеш: Моя наука ясна, | і чистий я перед очима твоїми.
5. О, коли б Бог заговорив, | коли б він розтулив уста свої до тебе,
6. і показав тобі мудрости тайни, | що над усяке розуміння, | тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає | менше, ніж твоя провина заслужила.
7. Чи ж можеш збагнути істоту Божу, | проникнути Вседержителя?
8. Вона висока, наче небо! Що вдієш? | Вона глибша Шеолу! Що знаєш?
9. Довша, ніж земля, її міра, | ширша, ніде море.
10. Коли проходить, хто його спинить? | Коли на суд поставить, хто йому заборонить?
11. Він бо знає людей підлих; | бачить лукавство й має його на увазі.
12. Тож так пустоголовий робиться розумним, | як дике осля стає свійським.
13. Якщо скеруєш твоє серце | і простягнеш руки твої до нього,
14. як віддалиш від твоїх рук кривду | й не даси неправді жити у твоїм наметі,
15. тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями, | стоятимеш твердо, боятися не будеш.
16. Бо ти біду твою забудеш; | немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.
17. Життя твоє буде ясніше півдня, | а темнота буде, як ранок.
18. Безпечний будеш, бо матимеш надію, | поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.
19. Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати, | і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.
20. А очі злих погаснуть, | для них не буде втечі; | надія їхня - чим скорш умерти!»

Йов 12:1-25
1. Заговорив Іов і мовив:
2. «Справді лише ви люди, | і з вами умре мудрість!
3. Є й у мене розум, як у вас, | нічим я від вас не гірший! | Та й хто не знає того?
4. Посмішищем ближнього зробивсь я, | що взиваю до Бога, і він відповідає; | сміховиськом - я праведний, безвинний.
5. Презирство на нещастя! - думає щасливий. | Стусана тому, який спотикнеться!
6. Шатра ж грабіжників спокійні, | і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні, | ті, що власну руку мають за бога.
7. Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать; | у птиць небесних, і тобі сповістять;
8. або повзунів, вони тебе повчать, | і риби в морі тобі повідають!
9. Хто з усіх них не знає, | що рука Господня все це створила?
10. В його руці душа всього живого, | дихання кожного людського тіла.
11. Хіба не вухо слова розрізняє?
12. У сивоголових - мудрість, | у довголітніх - розум.
13. У нього премудрість і потуга, | у нього рада й розум.
14. Як він зруйнує, ніхто не відбудує; | як замкне когось, ніхто вже не відімкне.
15. Здержить води - все повисихає;| а пустить їх - розбурять землю.
16. У нього сила та обачність; | у нього зведений і зводитель.
17. Він радників босоніж відсилає | і в суддів розум відбирає.
18. Він знімає з царів кайдани | й оперізує їх стан мотуззям.
19. Він відсилає священиків босоніж, | і валить могутніх.
20. Він проречистим рот закриває, | він забирає в старих розум.
21. Він виливає на вельмож презирство | й розпускає пояс сильних.
22. Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось, | виводить смертну тінь на світло.
23. Множить народи і їх губить, | поширює людей, а потім їх нищить.
24. Він відбирає розум у голів краю, | пускає їх блудити в пустині без дороги.
25. І вони бродять помацки у темряві без світла, | і заточуються, немов п'яні.»

Псалми 94:1-11
1. О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!
2. Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!
3. Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?
4. Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?
5. Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.
6. Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.
7. І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»
8. Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?
9. Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?
10. Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?
11. Господь знає думки людини, що вони марні

Приповісті 22:24-25
24. З гнівливим не дружися, | з гарячим не заводься,
25. щоб не навчився й сам стежок їхніх, | щоб не поклав петлю на свою душу.

Римлян 10:1-21
1. Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.
2. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.
3. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.
4. Бо мета закону - Христос, на оправдання кожного, хто вірує.
5. Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»
6. А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» - тобто: Христа звести додолу;
7. або: «Хто зійде в безодню?» - тобто: щоб вивести Христа з мертвих.
8. Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.
9. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,
10. бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
11. Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»
12. Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;
13. бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться.»
14. Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?
15. І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»
16. Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»
17. Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.
18. Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж - «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»
19. І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»
20. А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали.»
21. До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»