A A A A A
Біблія протягом одного року
Липень 20

Езра 1:1-11
1. А першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом:
2. «Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.
3. Хто з вас із його народу, - хай його Бог буде з ним, - поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.
4. Всім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.»
5. І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.
6. І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.
7. Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.
8. Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.
9. Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,
10. тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.
11. Всього посуду, золотого та срібного, 5 400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.

Езра 2:1-70
1. Оце люди з области, що вийшли з переселенчої неволі, що їх вавилонський цар Навуходоносор виселив був у Вавилон і що повернулись у Єрусалим та в Юдєю, кожен у своє місто.
2. Вони прийшли з Зоровавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реалаєю, Мардохаєм, Білшаном, Міспаром, Бігваєм, Рехумом та Бааною. Число мужів народу Ізраїльського:
3. синів Пароша 2172; -
4. синів Шефатії 372; -
5. синів Араха 775; -
6. синів Пахат-Моава, з потомків Ісуса та Йоава 2812; -
7. синів Елама 1254; -
8. синів Затту 945; -
9. синів Закхея 760; -
10. синів Бані 642; -
11. синів Бевая 623; -
12. синів Азгада 1222; -
13. синів Адонікама 666; -
14. синів Бігвая 2056; -
15. синів Адіна 454; -
16. синів Атера з роду Єзекії 98; -
17. синів Бецая 323; -
18. синів Йорага 112; -
19. синів Хашума 223; -
20. синів Гіббара 95; -
21. синів з Вифлеєму 123; -
22. мужів з Нетофи 56; -
23. мужів із Анатоту 128; -
24. з Азмавету 42; -
25. з Кіріятаріму, Кефіри та Беероту 743; -
26. з Рами та Геви 621; -
27. мужів із Міхмасу 122; -
28. мужів із Бетелу та Аї 223;
29. синів із Нево 52; -
30. синів із Магбішу 156; -
31. синів із другого Еламу 1254; -
32. синів із Харіму 320; -
33. синів із Лоду, Хадіду й Оно 725; -
34. синів із Єрихону 345;
35. синів із Сенаї 3630.
36. Священиків: синів Єдаї, з дому Ісуса, 973; -
37. синів Іммера 1052; -
38. синів Пашхура 1247; -
39. синів Харіма 1017.
40. Левітів: синів Ісуса та Кадмієла, з роду Годавії, 74.
41. Співців: синів Асафа 128.
42. Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Аккува, синів Хатіти, синів Шовая - всього 139.
43. Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота,
44. синів Кероса, синів Сіяги, синів Падона,
45. синів Левана, синів Хагави, синів Аккува,
46. синів Хагава, синів Самлая, синів Ханана,
47. синів Гіддела, синів Гахара, синів Реаї,
48. синів Реціна, синів Некоди, синів Газзама,
49. синів Уззи, синів Пасеаха, синів Бесая,
50. синів Асни, синів Меуніма, синів Нефісіма,
51. синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Хархура,
52. синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші;
53. синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха,
54. синів Неціяха, синів Хатіфи.
55. Сини слуг Соломона: сини Сотая, сини Соферета, сини Перуди,
56. сини Яали, сини Даркона, сини Гіддела,
57. сини Шефатії, сини Хаттіла, сини Похерета - Гацваїма, сини Амі.
58. Всього нетінеїв і синів слуг Соломона 392.
59. А оце ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддану, з Іммеру, та не могли сказати про дім своїх батьків і потомків, чи вони з Ізраїля:
60. сини Делаї, синя Товії, сини Некоди, 652.
61. А з синів священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду та став зватись їхнім іменем.
62. Ці шукали свого родовідного списка, але його не знайдено; і через те їх виключено від священства,
63. і правитель сказав їм, щоб вони не їли з пресвятих речей, доки не настане священик для Урім і Туммім.
64. Усієї громади загалом було 42 360 душ, -
65. крім слуг їхніх і служниць їхніх, яких було 7337, а між ними співців та співачок 200, -
66. коней їхніх 736, їхніх мулів 245, -
67. верблюдів їхніх 435, ослів 6720.
68. Декотрі з голів родин, прийшовши до Господнього дому, що в Єрусалимі, жертвували добровільно на дім Божий, щоб наново поставити його на своєму місці.
69. Вони дали, по своїй змозі, до скарбниці на ведення роботи 61 000 драхм золота й 5000 мін срібла та 100 священицьких риз.
70. І осілися священики, левіти, дехто з народу, співці, воротарі й нетінеї в своїх містах, увесь Ізраїль у своїх містах.

Псалми 86:6-10
6. Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.
7. У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене.
8. Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.
9. Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім'я.
10. Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.

Приповісті 21:15-16
15. Чинити правосуддя - праведному радість, | а лиходіям жах.
16. Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати.

Діяння Апостолів 21:18-40
18. На другий день Павло пішов з нами до Якова, де й усі старші зібрались.
19. І, привітавши їх, він розповів їм докладно те, що Бог учинив поміж поганами завдяки його службі.
20. А вони, послухавши, прославляли Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч є між юдеями, що увірували, і всі вони ревнителі закону.
21. Та вони про тебе чули, що ти всіх юдеїв поміж поганами навчаєш відступства від Мойсея, говорячи, щоб не обрізували дітей і не дотримувались звичаїв.
22. Що ж, отже? Люди, певно, збіжаться, бо почують, що ти прибув.
23. Зроби, отже, що ми тобі порадимо. Є тут у нас чотири чоловіки, що зв'язані обітом.
24. Візьми їх, очисться з ними і заплати за них, щоб вони обстригли собі голови, і всі взнають, що це неправда, що вони про тебе чули, а, навпаки, ти також тримаєшся закону.
25. Відносно ж поган, які увірували, то ми послали те, що ухвалили: берегтись ідоложертвенного м'яса, крови, задушеного м'яса та розпусти.»
26. Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об'явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра.
27. Якже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки,
28. гукаючи: «Мужі ізраїльські, на поміч! Ось той, що всіх навчає всюди проти нашого народу, проти закону й проти цього місця! Та мало того: він увів у храм греків і опоганив це святе місце!»
29. Бо бачили перед тим у місті разом з ним Трофима, ефесянина, і гадали, що Павло його впровадив до храму.
30. Тоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері.
31. А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився.
32. Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити.
33. Тоді тисяцький, наблизившися до нього, схопив його і звелів зв'язати двома ланцюгами. Потім спитав, хто він такий і що зробив.
34. А в натовпі одні одне, другі друге кричали. Не мігши довідатися чогось певного через метушню, він наказав відвести його у твердиню.
35. Коли Павло дійшов до сходів, - вояки мусіли його нести з приводу розшалілої юрби;
36. народ бо йшов за ним гурмою і кричав: «Геть його!»
37. І коли саме Павла вводили у твердиню, він сказав до тисяцького: «Чи можна мені щось тобі сказати?» Той озвався: «Вмієш по-грецькому?
38. То ти не той єгиптянин, що цими днями збунтував і вивів у пустиню чотири тисячі опришків?»
39. «Я - відповів Павло- юдей із Тарсу, громадянин міста, що не без слави у Кілікії. Дозволь мені, будь ласка, звернутися до народу.»
40. Коли той дозволив, Павло став на сходах, дав знак рукою до народу, а як настала велика тиша, промовив до них єврейською мовою: