A A A A A
Error:
BookNum: 11 Chapter: 4 VerseStart: 21 VerseShouldHave: 20
Біблія протягом одного року
Може 28

1 Царів 3:1-28
1. Соломон посвоячився з фараоном, єгипетським царем. Він узяв за себе дочку фараона й привів її в Давидгород, покіль не скінчив будови свого палацу, храму Господнього й муру навкруги Єрусалиму.
2. Тоді народ приносив жертви на узвишшях, бо до того часу не був іще збудований храм імені Господньому.
3. Соломон любив Господа і ходив в установах батька свого Давида, приносив і жертви та палив кадило на узвишшях
4. Пішов раз цар у Гівеон, щоб там жертвувати, бо то було найбільше узвишшя, і тисячу всепалень приніс Соломон на тому жертовнику.
5. У Гівеоні з'явився Господь Соломонові вночі у сні. Бог сказав йому: «Проси, що маю тобі дати!»
6. Соломон відповів: «Ти зробив твоєму рабові, моєму батькові Давидові, велику ласку за те, що він ходив перед тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику ласку й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині.
7. А тепер, Господи, мій Боже, ти зробив царем раба твого замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися.
8. Раб твій обертається серед народу, що ти вибрав, такого великого народу, що його за многотою не можна ні злічити, ні порахувати.
9. Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом.»
10. Вподобав Господь, що Соломон просив цього.
11. І сказав йому Бог: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерти твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити,
12. то я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з'явиться.
13. А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого.
14. А як ходитимеш моїми путями, пильнуючи моїх установ та моїх заповідей, як ходив батько твій Давид, то дам тобі й вік довгий.»
15. Прокинувся Соломон, аж то - сон. Повернувшись у Єрусалим, став перед ковчегом завіту Господнього і приніс усепалення й мирні жертви, і справив бенкет для всіх слуг своїх.
16. Тоді прийшли дві жінки блудниці до царя й стали перед ним.
17. Одна з них каже: «Прошу тебе, мій пане! Я й оця жінка живемо в одній хаті, і я породила при ній у тій хаті.
18. На третій же день, як я породила, злягла й ця жінка. Були ж ми удвох, нікого чужого з нами в хаті не було, лише нас двоє було в хаті.
19. І вмер синок цієї жінки вночі, бо вона його приспала.
20. Встала вона посеред ночі, взяла мою дитину з-під мого боку, як слугиня твоя спала, та й поклала його до свого лона, свою ж мертву дитину поклала до мого лона.
21. Встала я вранці годувати мою дитину, - аж воно мертве. Та як придивилась до нього вранці пильно, бачу, що це не моя дитина, яку я породила.»
22. А друга жінка каже: «Ні, моя дитина жива, а твоя дитина мертва.» А та: «Ні, твоя дитина мертва, а моя жива.» І змагались отак перед царем.
23. І сказав цар: «Ця каже: оце моя дитина, та, що жива, а твоя дитина мертва. А та каже: ні, твоя дитина мертва, а моя жива.»
24. І повелів цар: «Подайте мені меча!» І принесли меча перед царя.
25. Тоді цар наказав: «Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину.»
26. Каже тоді цареві жінка, дитина якої була жива, - бо серце її зворушилось із жалю за своїм сином: «Прошу тебе, мій пане! Нехай дадуть їй дитинку, нехай не вбивають!» А друга каже: «Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!»
27. І розсудив цар: «Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!»
28. Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнились пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити.

1 Царів 4:1-34
1. Отож став цар Соломон царем над усім Ізраїлем.
2. А ось які були в нього старші урядовці: Азарія, син Цадока, священик;
3. Еліхореф та Ахія, сини Шіші, писарі; Йосафат, син Ахілуда, окличник;
4. Беная, син Єгояди, був над військом; Цадок і Евіятар були священиками;
5. Азарія, син Натана, був над начальниками округ, а Завуд, син Натана, був священиком і приятелем царським;
6. Ахішар був над палацом, а Адонірам, син Авди, над громадськими роботами.
7. Було в Соломона дванадцять начальників округ над усім Ізраїлем. Вони постачали цареві та його палацові харчі. Кожен мав постачати протягом одного місяця щороку.
8. Ось імена їхні: син Хура на Ефраїм-горах;
9. син Декера в Макаці, в Шаалвімі, в Бет-Шемеші, в Елоні, аж до Бет-Ханану;
10. син Хаседа в Аруботі, - він мав під собою Сохо та ввесь край Хефер;
11. син Авінадава мав увесь Нафат Дор, - Тафат, Соломонова дочка, була його жінкою;
12. Баана, син Ахілуда, мав під собою Таанах, Мегідо і ввесь Бет-Шеан, що коло Цартану під Ізраїлем, від Бет-Шеану до Авел-Мехоли, що коло Цартану;
13. син Гевера, в Рамоті гілеадському мав під собою оселі Яіра, сина Манасії, що в Гілеаді, й Аргов-край, що в Башані, 60 великих міст із мурами та мідяними засувами;
14. Ахінадав, син Іддо, у Маханаїмі;
15. Ахімац у Нафталі, - він теж узяв за себе Соломонову дочку Босмат;
16. Баана, син Хушая, в Ашері й в Алоті;
17. Йосафат, син Паруаха, в Іссахарі;
18. Семей, син Ели, у Веніямині;
19. Гевер, син Урі, в Гілеад-околиці, в Сихон-землі, в аморійського царя, й Ога, башанського царя. Один начальник був у краї Юдейськім.
20. Юда та Ізраїль були численні, як пісок у морі; і їли вони й пили та веселились.
21. Коли Всемогутній розганяв царів там, сніг випав на Цалмоні!»
22. Високі гори - Башан-гори, гори крутії - Башан-гори.
23. Чому, круті гори поглядаєте зависно на гору, де Богові вподобалося жити і де він повіки житиме?
24. Колісниць Божих - тьма: тисячі й ще раз тисячі; Господь сходить із Синаю до святині.
25. Зійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити.
26. Благословен Господь день-у- день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар!
27. Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.
28. Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
29. Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.
30. «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, - злодюга той, розбійник!
31. Хто ж увіходить дверима, той вівцям - вівчар.
32. Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх.
33. А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
34. Не підуть за чужим вони - втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»

Псалми 68:15-20
15. Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.
16. Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець.
17. Усі, скільки їх передо мною прийшло, - злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.
18. Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько!
19. Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.
20. Я - добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.

Приповісті 17:10-12
10. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, - бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.
11. Бо він - наймит і не турбується вівцями.
12. Я ж - добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.

Іван 10:1-23
1. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.
2. Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, - і буде одне стадо й один пастир!
3. За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.
4. Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»
5. Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.
6. Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»
7. Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»
8. Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.
9. Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.