A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 3

Вихід 17:1-16
1. Уся громада синів Ізраїля рушили із Сін-пустині, переходами, за наказом Господнім, і отаборились вони у Рефідимі, де не було питної води людям.
2. І став народ сваритися з Мойсеєм, викрикуючи: "Дай нам води пити!" Мойсей їм каже: "Чого лаєтеся зо мною? Навіщо спокушаєте Господа?"
3. Але народ був там жадібний води, то й нарікав на Мойсея словами: "Навіщо оце ти вивів нас із Єгипту, щоб спрагою заморити нас і дітей наших і скот наш?"
4. Заголосив Мойсей до Господа: "Що діяти мені з цими людьми? Ще трохи, і укаменують мене."
5. І відповів Господь Мойсеєві: "Вийди поперед людей; візьми з собою кілька старшин ізраїльських, і палицю, що нею вдарив по Нілу, візьми в руку, та й іди.
6. Ось я стану перед тобою там, на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть." Так і зробив Мойсей на очах старшин Ізраїля.
7. І назвав те місце: Масса і Меріва, через сварку синів Ізраїля і тому, що спокушали Господа словами: "Чи є Господь між нами, чи нема?"
8. Та ось надійшов Амалек і задер бій з Ізраїлем у Рефідимі.
9. Сказав Мойсей до Ісуса: "Вибери собі людей та вийди вранці в бій з Амалеком; я ж стану на вершині горбка з жезлом Божим у руці."
10. Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і почав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба.
11. І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек.
12. Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця.
13. І розгромив Ісус Амалека й його людей вістрям меча.
14. Тоді сказав Господь Мойсеєві: "Запиши це на спомин у книгу і вклади Ісусові в серце, що я зітру пам'ять Амалека з-під небес."
15. І спорудив Мойсей жертовник і дав йому ім'я: "Ягве-Ніссі."
16. Сказав бо: "Тим, що рука знялася проти Господнього трону, війна Господня проти Амалека з роду в рід."

Вихід 18:1-27
1. Довідався Їтро, мідіянський священик, тесть Мойсея, про все, що сподіяв Бог Мойсеєві та Ізраїлеві, своєму народові, як Господь вивів Ізраїля з Єгипту.
2. І взяв Їтро, тесть Мойсея, Ціпору, Мойсееву жінку, після того, як був її відіслав,
3. з обома її синами. Першому на ім'я Гершом, мовляв, приходень я у чужій землі,
4. а другому ім'я Еліезер, Бог бо отця мого, мозляв, поміч моя й вирятував мене від меча фараонового.
5. Прийшов ото Їтро, тесть Мойсея, і сини його і жінка його до Мойсея в пустиню, де він стояв табором, під горою Божою;
6. і переказав до Мойсея: "Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе і жінка твоя й обидва сини твої з нею."
7. І вийшов Мойсей назустріч тестю своєму, вклонивсь йому низько, поцілував його, і, привітавши один одного, ввійшли вони в намет.
8. І оповів Мойсей тестеві своєму про все, що сподіяв Господь фараонові та єгиптянам заради Ізраїля, про всі біди, що спіткали їх у дорозі, і як вирятував їх Господь.
9. Радий був Їтро тим усім добром, що Господь зробив Ізраїлеві, що визволив його з руки єгиптян,
10. та й каже: "Благословен Господь, що визволив вас із руки єгипетської та з фараонової руки, що визволив народ з єгипетської неволі.
11. Тепер я знаю, що Явге більший від усіх богів, бо (визволив від тих, які) ним гордували."
12. І приніс Їтро, тесть Мойсея, всепалення і жертву Богові; прийшов же й Арон і всі старшини Ізраїля, щоб спільно з тестем Мойсея їсти перед Богом.
13. На другий день сів Мойсей судити людей, що стояли довкруги нього зранку до вечора.
14. Побачив тесть Мойсея все, що він чинив з людьми, та й каже: "Що це ти таке виробляєш з людьми? Чому судиш сам, а всі люди стоять коло тебе зранку до вечора?"
15. І каже Мойсей тестеві своєму: "Бо люди приходять до мене шукати поради в Бога.
16. Коли зайде в них якийсь спір, приходять до мене, і я розсуджую між сторонами й з'ясовую їм установи й закони Божі."
17. На те відповів Мойсеїв тесть: "Не гаразд робиш.
18. Знесилишся докраю сам і люди навколо тебе: бо занадто тяжка це для тебе праця, і несила справитись з нею тобі одному.
19. Ось лише послухайся мене; пораджу я тобі, і Бог буде з тобою. Будь ти сам за людей перед Богом та й появлятимеш справи до Бога.
20. Ти навчатимеш їх рішень і закону, вказуватимеш шлях, що ним повинні йти, і діла, що їх чинити мусять.
21. Але вибери з-між усього народу людей здатних, богобоязних, людей надійних, некористолюбних, та й постав їх над ними тисяцькими, соцькими, півсоцькими та десяцькими,
22. і нехай судять народ повсякчас. Лише і кожну велику справу нехай спрямовують до тебе, усі ж малі справи нехай судять самі. Так зробиш собі легшим тягар, бо вони нестимуть його разом з тобою.
23. Якщо ти так зробиш, і повелить це тобі Бог, сам устоїш і весь цей люд могтиме ладнати свої справи на місцях."
24. Послухався Мойсей ради тестя свого і зробив усе, як той пораяв.
25. Вибрав він з усього Ізраїля людей здатних і поставив їх головами над людьми: тисяцькими, соцькими, півсоцькими й десяцькими.
26. І стали вони судити народ у всяких випадках; до Мойсея спрямовували справи важчі, а всякі дрібніші справи вирішували самі.
27. Нарешті відпровадив Мойсей свого тестя, та й пішов він собі у свій край.

Псалми 18:28-36
28. Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
29. Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
30. З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
31. Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.
32. Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
33. Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
34. що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
35. навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.
36. Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.

Приповісті 6:16-19
16. Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:
17. горді очі, язик брехливий, | руки, що кров безвинну проливають,
18. серце, що кує лихі задуми, | ноги, що біжать до зла швидко,
19. фальшивий свідок, що дихає брехнею, | та той, що між братами сіє чвари.

Матвія 22:1-22
1. Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
2. “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
3. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
4. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
5. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
6. інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
7. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
8. Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні.
9. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
10. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
11. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:,
12. і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
13. Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
14. Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
15. Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
16. І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
17. Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
18. Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
19. Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
20. Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
21. Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
22. Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.