A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 14

Вихід 39:1-43
1. З блакиту й порфіри й кармазину зробили службову одіж, щоб служити в святині; а й святі ризи для Арона, як заповідав Господь Мойсеєві.
2. Зробили ефод зі золота й блакиту й порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна.
3. Повиклепували з золота бляшки й порозтинали їх на нитки, щоб гаптувати ними по блакиту й по порфірі й кармазині та по льняному полотні, як то роблять мистці.
4. Зробили для ефоду нараменники, що спинались докупи; він був до них прип'ятий обома своїми кінцями.
5. Мережаний же пояс, що ним прив'язували його, був суцільний з ним і одної з ним роботи: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, як заповідав Господь Мойсеєві.
6. Оправили два онікс-камені, що були вкладені в золоті насадки, з вирізьбленими печатною різьбою іменами синів Ізраїля.
7. І повставляли їх у нараменники ефоду як камені на спомин синам Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.
8. Зробили й нагрудник, як то мистці вишивають, як ефод: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна.
9. Був він чотирикутний та подвійний, п'ядь завдовжки і п'ядь завширш, подвійно складений.
10. І понасаджували на ньому чотири ряди каменів: сардій, топаз і смарагд - ряд перший.
11. Другий ряд: рубін, сафір і берил.
12. Третій ряд: опал, агат і аметист.
13. І четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис, оправлені в золоту оправу, кожний у своїй насадці.
14. А каменів було дванадцять, згідно з іменами синів Ізраїля, яких було дванадцять; вони були виритувані як печатки, кожний із своїм ім'ям, для дванадцятьох колін.
15. А на нагруднику зробили ланцюжки, плетені шнуровим способом, із щирого золота./p>
16. Зробили й дві оправи з золота й дві каблучки з золота; і причепили дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
17. І прив'язали два золоті шнурочки до двох каблучок на двох кінцях нагрудника.
18. А обидва кінці двох шнурочків причепили до двох оправок, що були на нараменниках ефоду, з лицьового його боку.
19. Зробили ще дві каблучки золоті й причепили на двох других кінцях нагрудника, до внутрішнього його рубця, що звернений сподом до ефоду.
20. І знову зробили дві золоті каблучки й причепили їх до двох нараменників ефоду внизу, з лицьового його боку, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.
21. І прив'язали нагрудника, каблучки його до каблучок ефоду, шнурочком із блакиту, щоб був над мережаним поясом ефоду та щоб не зсувався з нього; так, як заповідав Господь Мойсеєві.
22. Зробили теж і верхню ризу, ткану, всю з блакиту.
23. Посередині ж був отвір у ризі, як отвір броні, облямований навкруги, щоб не рвався.
24. На краях же ризи зробили гранатові яблучка з блакиту й порфіри і кармазину та тонкої пряжі.
25. Зробили й дзвіночки з щирого золота й попричепляли їх між гранатовими яблучками, по берегах ризи з усіх боків, серед гранатових яблучок.
26. Дзвіночок і гранатове яблучко чергувалися навколо, по краю службової ризи, як це Господь повелів Мойсеєві.
27. Зробили й хитони з тонкого льняного полотна, ткацьким робом, для Арона та синів його;
28. а далі митру з тонкого льняного полотна, і бинди до клобуків, теж з тонкої пряжі, і підштанки з тонкого льняного прядива,
29. і пояс із тонкої тканини, з блакиту, порфіри й кармазину, вигаптуваний, як заповідав Господь Мойсеєві.
30. Зробили також платівку до святої діядеми, із щирого золота, і написали на ній напис, виритуваний як печатка: «Святе Господеві».
31. А до неї прив'язали блакитний шнурочок, щоб причепити її до митри зверху, як заповів Господь Мойсеєві.
32. Отак скінчено всю роботу коло храмини, коло намету зборів. Зробили сини Ізраїля все так, як заповідав Господь Мойсеєві, так і зробили вони.
33. І принесли до Мойсея храмину, намет та всю утвар її: запинки її, дошки її, засуви її, стовпи її й підніжки її;
34. і покриття з баранячих, пофарбованих червоно шкур, і покриття з борсучих шкур, і завісу для заслонювання;
35. і кивот Свідоцтва й носила до нього, і віко;
36. стіл та ввесь посуд і хліб появлення;
37. світильник із чистого золота й лямпи до нього, лямпи, поставлені в порядку, й увесь посуд його, і світильну олію;
38. золотий жертовник, і миро для помазання, і благовонні пахощі, й запону до входу в намет;
39. мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього, носила його й усе знаряддя його; вмивальницю й підставку до неї;
40. запони до подвір'я, стовпи його і підніжжя його; запону до воріт подвір'я, його мотуззя й кілки його; усе знаряддя до служення в храмині, для намету;
41. службову одежу, щоб служити в святині, священні ризи для Арона, священика, і ризи для синів його, щоб служити священну службу.
42. Усе, як повелів Господь, так і зробили сини Ізраїля усяку роботу.
43. І оглянув Мойсей усю роботу, і переконався, що вони виконали її; як заповідав Господь, так і зробили її, - і благословив їх Мойсей.

Вихід 40:1-38
1. Тоді сказав Господь Мойсеєві:
2. «У перший день першого місяця поставиш храмину намету зборів.
3. І покладеш там кивот завіту; і закриєш кивот завісою.
4. Внесеш стіл і порозставляєш те, що має бути розкладеним на ньому; і внесеш світильник та й поставиш лямпи на ньому.
5. І поставиш золотий жертовник для кадила перед кивотом Свідоцтва; й повісиш запону при вході в храмину.
6. Поставиш і жертовник для всепалення перед входом у храмину, до намету зборів.
7. Поставиш умивальницю між наметом зборів і жертовником, і наллєш до неї води.
8. І відгородиш подвір'я навколо, і завісиш запону у воротях подвір'я.
9. Візьмеш мира до помазання та й помажеш храмину й усе, що в ній, і освятиш її, і всю утвар її, і воно буде святим.
10. Помажеш і жертовник для всепалення і все знаряддя його; та освятиш жертовник, і він стане пресвятим.
11. Помажеш також і умивальницю й підставку її, і освятиш її.
12. Потім приведеш Арона й синів його до входу в намет зборів та й пообмиваєш їх водою.
13. І вдягнеш Арона в священні ризи; помажеш його і освятиш його, щоб служив мені священиком.
14. Приведеш і синів його і повдягаєш їх у хитони.
15. І помажеш їх, як помазав їх батька, щоб були мені священиками; і нехай буде їм помазання на вічне священство, з покоління до покоління.»
16. І виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він.
17. Першого дня першого місяця другого року поставлено храмину.
18. Поставив Мойсей храмину; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її.
19. І нап'яв намет над храминою, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві.
20. Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху.
21. І вніс кивот у храмину, і спустив завісу й закрив нею кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.
22. Потім поставив стіл в наметі зборів, на північному боці храмини, ззовні завіси.
23. І порозкладав на ньому хліби в порядку перед Господом, як велів Господь Мойсеєві.
24. Поставив також і світильник в наметі зборів, навпроти столу, на південному боці храмини;
25. а на ньому поставив лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсеєві.
26. Поставив і золотий жертовник у наметі зборів, перед завісою.
27. І запалив на ньому благовонні пахощі, як заповідав Господь Мойсеєві.
28. І повісив завісу при вході в храмину.
29. А жертовник для всепалення поставив коло входу в храмину, в наметі зборів, і вчинив на ньому всепалення й офіри, як повелів Господь Мойсеєві.
30. Поставив і умивальницю між наметом зборів і жертовником, і налив до неї води на обмивання.
31. І вмивали собі нею Арон і сини його руки й ноги.
32. Як увіходили в намет зборів і як приступали до жертовника, обмивались, як заповідав Господь Мойсеєві.
33. І відгородив подвір'я навколо храмини й жертовника, і завісив запону на воротях подвір'я. Так довершив Мойсей діло.
34. Тоді хмара вкрила намет зборів, і слава Господня сповнила храмину;
35. і не міг Мойсей увійти в намет зборів, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила храмину.
36. І як хмара піднімалася з-над храмини, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах.
37. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж покіль вона знову не піднімалась.
38. Бо хмара Господня була над храминою вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.

Псалми 22:16-21
16. Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
17. Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
18. всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
19. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
20. Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
21. Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину.

Приповісті 8:22-31
22. Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних.
23. Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала;
24. коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних.
25. Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась;
26. тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового.
27. Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні,
28. як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела,
29. як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, -
30. я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно,
31. гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами.

Матвія 27:1-26
1. Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2. І зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3. Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4. “Згрішив я”, – сказав, – “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!”
5. Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6. Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.”
7. Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8. Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9. Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10. і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.”
11. Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.”
12. Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13. Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?”
14. А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15. На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.
16. Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва.
17. А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?”
18. Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19. І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”
20. Та первосвященики й старші намовили народ, – просити за Варавву, а Ісуса – видати на смерть.
21. Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.”
22. Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!”
23. Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!”
24. Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.”
25. Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!”
26. Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.