A A A A A
Біблія протягом одного року
Листопад 5

Єзекіїль 1:1-28
1. У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.
2. На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,
3. надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.
4. Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,
5. і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.
6. У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.
7. Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.
8. Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.
9. А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.
10. Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.
11. Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,
12. і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.
13. А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.
14. І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.
15. Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.
16. Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.
17. Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.
18. Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.
19. І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.
20. Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.
21. Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.
22. Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.
23. А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.
24. Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.
25. І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.
26. Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.
27. І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.
28. Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

Єзекіїль 2:1-10
1. Він сказав мені: «Сину чоловічий! Стань на ноги: я говоритиму з тобою.»
2. Як він це казав мені, увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув того, хто говорив до мене.
3. Він сказав до мене: «Сину чоловічий! Я посилаю тебе до синів Ізраїля, до народу бунтівничого, що збунтувався проти мене, - вони і їхні батьки відступили від мене аж по цей день.
4. До синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм: Так говорить Господь Бог:
5. Чи слухатимуть вони,чи не слухатимуть - це бо дім бунтівників, - та нехай знають, що був пророк між ними.
6. Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх, і не лякайсь їхніх слів; навіть, як вони будяками й терниною тебе оточать, і тобі доведеться жити між скорпіонами. Не лякайсь їхніх слів, і виду їхнього не бійся; вони бо дім бунтарів.
7. Ти скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів.
8. Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини рота й спожий, що я даю тобі.»
9. Глянув я - аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій.
10. Розгорнув він його передо мною, аж він записаний з обидвох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги.

Псалми 119:153-160
153. Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
154. Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
155. Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
156. Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
157. Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
158. Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
159. Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
160. Початок твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.

Приповісті 28:12-12
12. Як праведні перемагають - велика радість, | а як лихі запанують -ховається кожен.

Євреїв 1:1-14
1. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.
2. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.
3. Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,
4. ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я.
5. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»
6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»
7. А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми.»
8. А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.
9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»
10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
11. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.
12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.»
13. До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»
14. Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?