A A A A A
Біблія протягом одного року
Листопад 22

Єзекіїль 35:1-15
1. Надійшло до мене таке слово Господнє:
2. «Сину чоловічий! Обернись лицем проти Сеїр-гори та й пророкуй проти неї,
3. і скажи їй: Так говорить Господь Бог: Ось я проти тебе, Сеїр-горо! Я простягну мою руку проти тебе й зроблю тебе безлюдною пустинею.
4. Міста твої оберну в руїну, і сама ти станеш пустинею, і взнаєш, що я - Господь.
5. За те, що ти плекала віковічну ворожнечу проти Ізраїля й оддавала дітей Ізраїля на меч під час їхнього лихоліття, за часу останньої провини.
6. За те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - оддам тебе на кров, і кров буде вганяти за тобою. Тому, що ти згрішила, проливавши кров, то й кров буде вганяти за тобою.
7. Я зроблю Сеїр-гору безлюдною пустинею і вигублю на ній того, хто йде, і того, хто повертається.
8. Я сповню її гори трупом. По твоїх горбах, по твоїх долинах та по твоїх байраках падатимуть побиті мечем.
9. Пусткою вічною вчиню тебе, і міста твої не будуть більше заселені, і ви взнаєте, що я - Господь.
10. За те, що ти говорила: Обидва оті народи та обидві оті землі будуть моїми, я їх посяду, дарма що там був Господь, -
11. за те - клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - я сподію з тобою згідно з твоєю люттю та твоїм завзяттям, з якими ти поводилася з ними у твоїй ненависті. Я дам себе тобі знати, як буду судити тебе.
12. Ти взнаєш, що я - Господь. Я чув усю твою зневагу що ти виповіла проти ізраїльських гір, приговорювавши: Пустинею лежать вони! Нам дано їх на здобич!
13. Ви розпустили на мене рот, помножили на мене ваші зухвалі слова. Я чув усе те.
14. Так говорить Господь Бог: На радість усій землі вчиню тебе пустинею.
15. За те, що ти раділа, як насліддя дому Ізраїля запустіло, так само я зроблю з тобою: пустинею ти станеш, Сеїр-горо, та й увесь Едом, і зрозуміють, що я - Господь.»

Єзекіїль 36:1-38
1. «Ти ж, сину чоловічий, пророкуй про ізраїльські гори і скажи: Ізраїльські гори, слухайте слово Господнє!
2. Так говорить Господь Бог: Тому, що ворог говорить про вас: Ага! - вічні висоти попались нам у власність! -
3. тому ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: Тому, власне тому, що вас спустошено й що на вас зазіхають з усіх боків, так що ви стали власністю інших народів, і що ви потрапили на язик злим людям, які вводять вас у неславу,
4. тому, гори ізраїльські, слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, і до байраків, і до долин, до опустілих руїн та й до покинутих міст, що стали здобиччю й посміховищем для народів навкруги.
5. Тому, ось як говорить Господь Бог: У вогні моїх ревнощів я говорив проти інших народів і проти всього Едому, що зо злою радістю в серці й презирством у душі присвоїли собі у власність мою землю, щоб володіти нею та грабувати її.
6. Тим же то пророкуй про Ізраїльську землю й говори до гір та горбів, до байраків та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я говорив у моїх ревнощах і в моїм гніві, бо ви зазнали наругу від народів.
7. Тому Господь Бог так говорить: Я піднімаю руку й присягаюся, що сором народів навкруги вас упаде на голову їх уце самих.
8. Ви ж, ізраїльські гори, розпустите ваші гілляки і даватимете ва'-цгі плоди моєму народові Ізраїлеві, бо він незабаром повернеться.
9. Ось бо я прийду до вас, обернусь до вас, і вас будуть обробляти й засівати.
10. Я намножу на вас (на горах) людей з усього дому Ізраїля; міста будуть залюднені й руїни будуть наново відбудовані.
11. Я намножу на вас людей і скотини; вони будуть множитись і плодитись. Я заселю вас, як це було раніше; зроблю більше добра вам, ніж то було колись, так що ви зрозумієте, що я - Господь.
12. Я зроблю так, що по вас будуть ходити люди, мій народ Ізраїль; ви будете їхньою власністю та їхнім насліддям, і ви не позбавитесь ніколи більш їхніх дітей.
13. Так говорить Господь Бог: За те, що про тебе говорять: Ти пожираєш людей, ти позбавляєш твій народ дітей, -
14. за те не будеш більше пожирати людей і не будеш більше позбавляти твій народ дітей, - слово Господа Бога.
15. Ти не будеш більше зазнавати наруги від народів, ганьби людей не будеш більше нести, і не позбавлятимеш народу твого дітей, - слово Господа Бога.»
16. Надійшло до мене таке слово Господнє:
17. «Сину чоловічий! Як Дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками й своїми Діяннями; як жіноча нечисть, були їхні вчинки передо мною.
18. Тоді я вилив на них мій гнів за кров, що проливали на землі, та за те. що поганили її своїми бовванами.
19. Я їх Горозсівав між народи, вони були Розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхньою поведінкою і згідно з їхніми вчинками.
20. Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім'я, бо про них говорили: Це народ Господній, і мусів вийти геть з його землі!
21. Але я заступився за моє святе ім'я, що його вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли.
22. Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не заради вас я це чиню, доме Ізраїля, а задля мого святого імени, що ви осквернили між народами, куди прийшли.
23. Я освячу моє велике ім'я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що я - Господь, - слово Господа Бога, - як явлю себе, з огляду на вас, святим перед їхніми очима.
24. Я заберу вас з-між народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну.
25. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів.
26. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам'яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне.
27. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи.
28. Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.
29. Я врятую вас від усіх ваших гидот; прикличу урожай і намножу його; не дам, щоб ви терпіли голод.
30. Намножу вам плодів на деревах й урожай на полях, щоб вам уже не доводилось зазнавати з-за голоду наруги від народів.
31. Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші.
32. Та не задля вас зроблю це, - слово Господа Бога, - затямте собі добре! Стидайтесь і червонійте за ваші вчинки, доме Ізраїля!
33. Так говорить Господь Бог: Того дня, як очищу вас від усіх ваших гріхів, як позалюднюю міста і як знову будуть відбудовані руїни,
34. спустошена земля, що лежала опустілою перед очима кожного перехожого, буде знову оброблена.
35. І тоді будуть говорити: Та земля, що недавно була опустілою, зробилась, немов сад едемський, і міста, що були в руїнах, збезлюднілі та порозвалювані, знову стали заселеними твердинями.
36. Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то я, - Господь, відбудував розвалене й знову засадив спустошене. Я - Господь сказав, і я зроблю те.
37. Так говорить Господь Бог: Ось у чім іще я дозволю себе умолити домові Ізраїля, щоб я зробив їм: я намножу його людьми, як отару овечу.
38. Зруйновані міста будуть так переповнені людськими стадами, як Єрусалим жертовними вівцями під час урочистих свят, і вони зрозуміють, що я - Господь.»

Псалми 131:1-3
1. Висхідна пісня. Давида. Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене.
2. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя - душа моя у мене.
3. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.

Приповісті 29:2-3
2. Як праведних багато - народ радіє, | а як лихі панують - народ стогне.
3. Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.

Якова 3:1-18
1. Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо,
2. бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло.
3. Коли вкладаємо гнуздечки коням у рот, "щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом.
4. А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника.
5. Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс!
6. І язик - вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним.
7. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом.
8. Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він - зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою.
9. Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу.
10. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було.
11. Хіба криниця з одного джерела б'є солодким і гірким?
12. Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати.
13. Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності.
14. Коли ж. у вашім серці гірка заздрість та свари, то не хваліться і не говоріть неправди проти правди.
15. Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська;
16. бо де заздрість та чвари, там безлад і все, що тільки є лихого.
17. А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна.
18. Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.