A A A A A
Біблія протягом одного року
Жовтень 7

Ісая 65:1-25
1. Я дав приступити до мене тим, що про мене не питали. Мене знайшли ті, що мене не шукали. Я говорив: «Ось я, ось я!» - до народу, що не взивав мого імени.
2. Я простягав мої руки день-у-день до бунтівливого народу, що ходив недобрими шляхами, за своїми примхами;
3. до народу, що мене безнастанно в обличчя дратує, що по садах приносить жертви, що на цеглі палить кадило;
4. що сидить у гробах, ночі у сховиськах проводить, що їсть свинину, що в його посудах гидка юшка;
5. що говорить: «Стій здалека, не підходь до мене, бо я святий для тебе!» Вони - їдкий дим для мого носа, вогонь, що повсякчас палає.
6. Ось що написано передо мною: «Я не мовчатиму, поки їм не відплачу
7. за всі їхні беззаконня та беззаконня їхніх батьків, - слово Господнє, - що по горах палили ладан та по горбищах мене зневажали. Я спершу їм відміряю їхню плату, я заплачу їм у їхнє лоно.»
8. Так говорить Господь: «Коли у винограднім гроні повно соку, кажуть: Не нищ його, бо в ньому є благословення! - Так само я зроблю заради слуг моїх: я не знищу всього.
9. Я виведу з Якова потомство, з Юди - спадкоємця гір моїх. Вибрані по них успадкують, слуги мої там житимуть.
10. Шарон буде вигоном для отари, Ахор-долина - пасовиськом для худоби на користь мого люду, що мене шукає.
11. Вас же, що покинули Господа, що забули про мою святу гору, що готуєте стіл для Гада, наповнюєте чашу вщерть для Мені, -
12. я вас під меч призначу; усі ви схилитесь, і вас зітнуть, бо я кликав, та ви не обзивались, говорив, але ви не зважали, творили зло на очах у мене, вибрали те, що мені не довподоби.»
13. Тому Господь Бог так говорить: «Ось слуги мої будуть їсти, ви ж будете голодувати. Ось слуги мої будуть пити, а вас мучитиме спрага. Ось слуги мої будуть веселитися - ви ж будете стидатися.
14. Ось слуги мої будуть співати з радости серця, ви ж голоситимете з болю серця, ридатимете із скрухи духа.
15. Ви ім'я ваше лишите вибраним моїм на проклін: «Хай Господь уб'є тебе!» А слуг своїх він назве іншим ім'ям,
16. так що хто буде на землі благословенний, буде благословенний Богом правди; і хто на землі буде клястися, буде клястися Богом правди. Бо забудуться давні злидні, зникнуть з очей у мене.
17. Бо ось я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку.
18. Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що я творю! Бо ось я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху.
19. Я веселитися буду Єрусалимом, я радуватимусь моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику.
20. Не буде там більше немовлятка, до живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий.
21. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти.
22. Не будуть більше будувати, щоб інший там жив, не будуть більше садити, щоб їв хтось інший. Бо як вік дерева, буде вік мого народу, і вибрані мої трудом рук своїх будуть користуватися.
23. Не будуть уже більш марно трудитися, ані дітей не будуть більше породжувати на погибель, бо вони будуть родом, благословенним Господом, а з ними й їхні потомки.
24. І буде так, що перш, ніж вони візвуть до мене, я озвуся; вони ще будуть промовляти, а я їх уже вислухаю.
25. Вовк і ягня будуть пастися вкупі, і лев, наче віл, буде їсти солому; порох буде харч змія. Не будуть більше чинити зла, ані шкоди на моїй святій горі», - слово Господнє.

Ісая 66:1-24
1. Так говорить Господь: «Небо -мій престол, а земля - мій підніжок. Який дім ви мені могли б збудувати? І де те місце, на якому я міг би спочити?
2. Все моя рука зробила, і так усе те сталося, - слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом.
3. Хто жертвує вола, вбиває чоловіка, а хто вівцю приносить у жертву, пса давить; хто приносить офіру, приносить із свинячої крови; хто палить кадило, кумира благословляє. І так, як вони у своїх путях мають замилування та їхня душа кохається в їхніх гидотах,
4. так само і я буду мати замилування в їхніх злиднях і наведу на них страшне їм; бо коли я кликав, то ніхто не озивався, коли я говорив, вони не зважали. Чинили зло на очах у мене і вибирали те, що мені не довподоби.»
5. Слухайте слово Господнє, ви, що тремтите перед його словом! Ваші брати, які вас ненавидять і відпихають вас з-за мого імени, кажуть: «Нехай Господь явить свою славу, щоб ми узріли вашу радість!» Та їх окриє сором.
6. Голос, гомін несеться з міста, голос із храму. Це голос Господа, що відплачує своїм ворогам.
7. Ще й не мучилась, а вже вродила; ще не настали болі, а вже привела сина.
8. Хто колинебудь таке чував? Хто таке колинебудь бачив? Чи народився колинебудь якийсь край в одну днину? Та чи з'явився на світ якийсь народ відразу, як от Сіон, що ледве зазнав болів, і вже вродив своїх синів.
9. Чи ж то відкрию материнське лоно та й не дам породити? Або, приводячи на світ, замкну утробу? - каже Бог твій.
10. Радуйтеся з Єрусалимом і веселіться, ви всі, заради нього, що його любите! Возрадуйтеся з ним радістю всі, що за нього журилися,
11. щоб могли ссати й насичуватися з грудей його втіхи, щоб могли впиватись і розкошувати багатством його слави.
12. Так бо говорить Господь: «Ось я спрямую до нього мир рікою, потоком зливним будете ви звідти славу народів усмоктувати. І вас носити муть при боці, й на колінах вас будуть голубити.
13. Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати, і найдете втіху в Єрусалимі.
14. Побачите це, і звеселиться ваше серце; немов трава, квітнутимуть ваші кості. Рука Господня об'явиться його слугам, а його гнів - його супостатам.»
15. Бо ось Господь прийде у вогні, і наче вихор - його колісниці, щоб вилити свій гнів пожаром, свої погрози - полум'ям вогненним.
16. Бо вогнем судитиме Господь усю землю, мечем - усяке тіло; багато буде побитих Господом.
17. Ті ж, які святяться, очищують себе, щоб увійти в сади за кимось, що всередині; ті, що їдять свинину, гидоту й мишей, усі загинуть, - слово Господнє.
18. «Я знаю їхні діла й думки їхні. Я прийду, щоб зібрати всі народи та язики, і вони прийдуть та узріють мою славу.
19. Я дам їм знак і пошлю врятованих з-поміж них до народів: до Таршішу, Путу, Луду, Мешеха й Рощу Тувала та Явану й до далеких островів, що ніколи про мене не чували й не бачили моєї слави. І возвістять народам мою славу.
20. І приведуть усіх братів ваших з-поміж усіх народів у дар Господеві на конях, колісницях, на носилах, на мулах та верблюдах - на мою святу гору в Єрусалим, - слово Господнє, - так, як сини ізраїльські приносять дари в чистій посудині у дім Господній.
21. З них я теж візьму у священики й левіти, - слово Господнє.
22. Бо так, як нове небо й нова земля, що я створю, стоятимуть передо мною, - слово Господнє, - отак буде стояти ваше потомство і ваше ім'я.
23. І що нового місяця і щосуботи приходитиме всяке тіло, щоб передо мною поклонитися, - слово Господнє.
24. І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям.»

Псалми 116:1-4
1. Алилуя. Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання.
2. Бо прихилив до мене своє вухо, тому взиватиму до нього всі дні мої.
3. Обвили мене пута смерти, сіті Шеолу мене вхопили, журба й горе на мене навалились.
4. І я прикликав ім'я Господнє: «О Господи, благаю, спаси мою душу!»

Приповісті 26:28-28
28. Язик брехливий ненавидить правду; | лестиві уста призводять до погибелі.

Филипян 2:1-30
1. Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,
2. то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.
3. Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;
4. майте на увазі користь не власну, а радше інших.
5. Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.
6. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,
7. а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,
8. він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.
9. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,
10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,
11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
12. Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
13. бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
14. Усе робіть без нарікання і мудрування,
15. щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,
16. зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.
17. Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.
18. Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.
19. Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.
20. Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,
21. бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.
22. Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.
23. Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.
24. А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.
25. Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;
26. бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу.
27. Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.
28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.
29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,
30. бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.