A A A A A
Біблія протягом одного року
Жовтень 31

Єремія 47:1-7
1. Слово Господнє, що надійшло до пророка Єремії про філістимлян перш, ніж фараон ударив на Газу.
2. Так говорить Господь: «Уже ринуть води з півночі, немов розливний потік. І затопили землю з усім, що її наповнює, міста та їхніх мешканців. Люди кричать і лементують всі, що живуть у країні.
3. Вчувши тропотіння копит їхніх дужих коней, гуркіт колісниць їхніх, скрипіння коліс їхніх, батьки не озираються більш на дітей, бо руки в них помліли.
4. Настав бо день, щоб вигубити всіх філістимлян, щоб винищити всіх помічників, які в Тирі й Сидоні ще позоставались. Господь погубить філістимлян, останок острова Кафтора.
5. Газа облисіла, Аскалон онімів. Ашдод, останок анакіїв, докіль робитимеш собі нарізи?
6. О, мечу Господній! Докіль іще рубатимеш? Сховайся лишень у свою піхву! Перестань, погамуйся!
7. Та як йому вгамуватись, коли Господь дав йому наказ? На Аскалон і морське побережжя - на них він його призначив.»

Єремія 48:1-47
1. Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, - його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, - здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.
2. Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.
3. Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна!
4. Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару.
5. Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.
6. Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!
7. Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.
8. Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, - слово Господнє.
9. Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!
10. Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови!
11. Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.
12. Тим же то ось настануть дні, - слово Господнє, - і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.
13. І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, - своєї надії.
14. Що ви говорите, мовляв, - ми хоробрі й спритні до війни вояки?
15. Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.
16. Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.
17. Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!
18. Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.
19. Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, - спитай: Що таке сталось?
20. Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав - пустиня.
21. Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,
22. і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,
23. і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,
24. і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.
25. Збито ріг Моавові і зламано його рамено,- слово Господнє.
26. Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.
27. Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?
28. Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.
29. Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.
30. Я знаю його чванькуватість, - слово Господнє, - його базікання недоладне, його пусті вчинки.
31. Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.
32. Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.
33. Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.
34. Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.
35. Я вигублю, - слово Господнє, - у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.
36. Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.
37. У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.
38. Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, - слово Господнє.
39. Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.
40. Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.
41. Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.
42. І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.
43. Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, - слово Господнє.
44. Хто втече від жаху, - впаде в яму; хто ж вибереться з ями, - потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, - слово Господнє.
45. Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого.
46. Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.
47. Та я зміню колись долю Моава» - слово Господнє. Досі суд на Моава.

Псалми 119:113-120
113. Я ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.
114. Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
115. Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
116. Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
117. Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
118. Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.
119. Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
120. Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.

Приповісті 28:5-5
5. Ледачі люди не розуміють правди; | ті ж, що шукають Господа, все розуміють.

2 Тимофію 4:1-22
1. Я заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на його появу та його Царство:
2. Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою.
3. Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,
4. і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок
5. Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу.
6. Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав.
7. Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг.
8. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов'ю чекали на його появу.
9. Старайся прийти до мене якнайскорше,
10. бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент - у Галатію, Тит - у Далматію.
11. Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби.
12. Тихика я послав в Ефес.
13. Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени.
14. Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками.
15. Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.
16. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано!
17. Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.
18. Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь.
19. Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора.
20. Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті.
21. Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.
22. Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!