A A A A A
Error:
BookNum: 54 Chapter: 1 VerseStart: 20 VerseShouldHave: 19
Біблія протягом одного року
Жовтень 22

Єремія 29:1-29
1. Ось слова того листа, що його послав був пророк Єремія з Єрусалиму до залишків старших у неволі, до священиків і до пророків та до всього народу, переселеного Навуходоносором, вавилонським царем, із Єрусалиму в Вавилон.
2. Це було після того, як цар Єхонія і цариця-мати, і скопці, і князі юдейські та єрусалимські, та ковалі і слюсарі вийшли з Єрусалиму.
3. А послав він його через Елеасу, сина Шафана, та Гемарію, сина Хілкії, яких Седекія, цар юдейський, послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. У нім стояло:
4. «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, до всіх виселенців, що я переселив з Єрусалиму у Вавилон:
5. Будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади й їжте плоди їхні.
6. Беріть жінок і родіть синів та дочок; та й синам вашим беріть жінок, а дочок ваших віддавайте заміж, щоб народжували синів та дочок, щоб ви намножились там, а не меншали.
7. Дбайте про благо тієї землі, куди я вас виселив, і молітесь за неї Господеві, бо в її добробуті - і ваше щастя.
8. Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Не давайте себе ошукувати вашим пророкам, що між вами, та вашим віщунам, і не зважайте на сни ваші, що вам сняться.
9. Неправду пророкують вони вам ім'ям моїм; не посилав я їх, - слово Господнє.
10. Так бо говорить Господь: Як виповняться 70 років, призначених для Вавилону, я навідаюсь до вас і здійсню моє прихильне про вас слово та й поверну вас на це місце.
11. Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, - слово Господнє, - задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття.
12. І коли ви візвете до мене та прийдете помолитись до мене, я вислухаю вас.
13. І коли шукатимете мене, знайдете, як тільки шукатимете мене всім серцем вашим.
14. Я покажусь вам, - слово Господнє, - зміню на краще вашу долю і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв, - слово Господнє, - і знову приведу вас на те місце, звідки вас виселив.
15. Ви кажете: Господь пробудив для нас пророків у Вавилоні.
16. Ось як говорить Господь про царя, що сидить на Давидовому престолі, і про всіх людей, що живуть у цьому місті, - ваших братів, що не пішли з вами на виселення.
17. Так говорить Господь сил: Ось я наведу на них меч, голоднечу й чуму; вчиню їх такими, як оті гнилі смокви, такі погані, що не можна й їсти.
18. Гонитимуся за ними з мечем, голоднечею й чумою, створю з них жах для всіх царств на землі прокляття, дивовижу, сміховище й наругу для всіх народів, до яких їх повиганяю,
19. за те, що вони не слухали слів моїх, - слово Господнє - хоч я їм раз-по-раз невпинно посилав слуг моїх пророків, вони ж не слухали, - слово Господнє.
20. Ви ж, усі виселенці, що я виселив з Єрусалиму в Вавилон, слухайте слово Господнє!»
21. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про Ахава, сина Колаї, і про Седекію, сина Маасеї, що пророкують вам неправду моїм ім'ям: «Я віддам їх у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він скарає їх на смерть у вас на очу.
22. І впровадиться після них для всіх юдейських виселенців у Вавилоні такий звичай проклинати: Нехай тобі Господь таке вчинить, як ото Седекії та Ахавові, що їх Навуходоносор, вавилонський цар, спік на вогні. -
23. Бо вони в Ізраїлі коїли безчестя, з жінками ближніх своїх перелюб творили та моїм ім'ям говорили слова неправди, чого я їм не заповідав. Я знаю про це добре, сам я свідок тому», - слово Господнє.
24. «До Шемаї ж Нехламія промов:
25. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ти посилав від свого імени листи до всього народу в Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасеї, та й до всіх священиків, і писав,
26. мовляв, Господь настановив тебе священиком замість священика Йояди, щоб ти наглядав у Господнім домі за кожним несамовитим, який хоче пророкувати, та щоб забивав такого в кайдани й колодки.
27. Чом же ти ото не заборониш Єремії з Анатоту пророкувати в вас?
28. Він же бо прислав і до нас у Вавилон сказати: Неволя ще довго простягнеться; будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади і їжте плоди їхні.»
29. Священик Софонія прочитав цей лист перед пророком Єремією.

Єремія 30:1-24
1. Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
2. «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі.
3. Ось бо надходить час, - слово Господнє, - коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, - слово Господнє, - і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть.»
4. Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду:
5. «Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру.
6. Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж? Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі? Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли?
7. Горе! Страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок.
8. Того часу, - слово Господа сил, - я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю. І він чужинцям більше не служитиме.
9. Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них.
10. Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - і не лякайся Ізраїлю; врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме.
11. Бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати. Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув. Тебе ж не знищу. Я покараю тебе, але за законом, - без кари ж тебе не зоставлю.»
12. Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі.
13. Ніхто не журиться перев'язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування.
14. Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б'є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч.
15. Чого ж кричиш, що в ранах єси? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо.
16. Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті; всі вороги твої - усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті; всіх здирців твоїх на луп я видам.
17. Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє. А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним,
18. то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці.
19. І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу.
20. Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів я покараю.
21. І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити? - слово Господнє.
22. Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом.
23. Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.
24. І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»

Псалми 119:41-48
41. Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
42. І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово.
43. Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
44. і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
45. І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
46. Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.
47. Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю.
48. І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.

Приповісті 27:19-19
19. Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.

1 Тимофію 1:1-20
1. Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,
2. Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання
4. і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.
5. Ціль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:
6. вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.
7. А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,
8. відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,
9. розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,
10. згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.
11. Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;
12. мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.
13. Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.
14. Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший.
15. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.
16. Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.
17. Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,
18. мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;
19. між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.