A A A A A
Біблія протягом одного року
Жовтень 18

Єремія 21:1-14
1. Слово, що надійшло від Господа до Єремії, коли прислав цар Седекія до нього Пашхура, сина Малахії, і священика Софонію, сина Маасії, аби мовили:
2. «Спитай Господа про нас, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас; чи не сподіяв би Господь для нас чого такого, як усі його чудеса, щоб той від нас відступив?»
3. Єремія ж їм на те: Ось що скажіте Седекії:
4. Так говорить Господь, Бог Ізраїля: «Ось я оберну назад воєнне знаряддя, яке в руках ваших, яким ви воюєте проти царя вавилонського та халдеїв, що вас облягають поза мурами, і зберу його докупи серед цього міста.
5. Сам я воюватиму проти вас простягнутою рукою і кріпким раменом у гніві, пересерді й великім обуренні.
6. Поб'ю мешканців цього міста - людину й скотину - великою пошестю: вони погинуть.
7. А потім, - слово Господнє, - віддам Седекію, царя юдейського, з його слугами та людьми, і з тими, що зостались у цьому місті після пошести, меча й голоду - у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, в руки ворогам їхнім та в руки тих, що чигають на їхнє життя; і він їх повбиває вістрям меча без жалю, без пощади й без милосердя.
8. А до народу цього промов: Ось як говорить Господь: Оце даю вам або дорогу життя, або дорогу смерти:
9. хто зостанеться в цім місті, поляже від меча, голоду й пошести; хто ж вийде й видасть себе халдеям, які вас облягають, залишиться живим, і життя його буде йому замість здобичі.
10. Я бо оберну обличчя моє проти цього міста йому на лихо, а не на добро, - слово Господнє. У руки вавилонському цареві віддам його, і він спалить його вогнем.
11. Домові юдейського царя скажеш: Слухайте слово Господнє!
12. Доме Давидів! Ось як говорить Господь: Розсуджуйте суд уже зранку, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, а то, немов вогонь, вибухне гнів мій і палитиме, і нікому буде гасити з-за поганих ваших учинків.
13. Оце я проти тебе, мешканко в долині, скеле на рівнині, - слово Господнє. Проти вас, що мовляєте: Хто на нас устане? Хто вламається в доми наші?
14. Я вас покараю за плодами ваших вчинків, - слово Господнє, - і розкладу вогонь в її лісі, і пожере він усе навкруги неї!»

Єремія 22:1-30
1. Так говорить Господь: «Іди в палату юдейського царя та й промов там оце слово
2. й проречи: Слухай слово Господнє, царю юдейський, що сидиш на Давидовому престолі, ти й твої слуги, й народ твій, і всі, що входять через ці ворота.
3. Так говорить Господь: Чиніте суд і справедливість, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, не утискайте, не чиніте кривди чужинцеві, сироті й удовиці та не проливайте безвинної крови на цьому місці.
4. Бо тільки тоді, як ви справді виконаєте це веління, увіходитимуть дверми цього палацу царі, що сидять на Давидовому престолі, згори на колісницях і верхи на конях - самі вони й слуги їхні й народ їхній.
5. Коли ж не слухатимете цих слів, то я клянуся самим собою, - слово Господнє, - що цей палац руїною обернеться.
6. Бо так говорить Господь про палац юдейського царя: Ти у мене немов Гілеад, немов вершина Ливану. Проте, вчиню тебе пустинею, містом безлюдним.
7. Я напоготовлю проти тебе руїнників, кожного з своїм знаряддям, і повирубують вони найкращі твої кедри й у вогонь повкидають.
8. Багато народів пройдуть через це місто й говоритимуть один до одного: За віщо то Господь учинив отак із цим великим містом?
9. І відказуватимуть їм: Бо вони покинули завіт Господа, Бога свого, і поклонялись іншим богам та служили їм.»
10. Не плачте за мертвим і не побивайтеся за ним. Плачте гірко за тим, хто відходить, бо він не повернеться вже більше й не побачить рідної землі своєї.
11. Бо так говорить Господь про Шаллума, сина Йосії, юдейського царя, що царював на місці батька свого Йосії: «Він вийшов з цього місця й не повернеться сюди більше,
12. а вмре на тому місці, куди взято його в неволю; цієї ж землі не побачить ніколи.»
13. Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю і свої світлиці беззаконством, хто силує ближнього дарма працювати й не дає йому заробітку;
14. хто говорить: «Збудую собі пишні палати, широкії світлиці»; хто прорубує собі вікна викладає кедриною й малює на червоно.
15. Гадаєш, що ти цар на те, щоб перевищити кедринею інших? Батько твій їв і пив так само, але зате творив суд і справедливість; от чому й велось йому добре.
16. Він розсуджував справу бідного й сіромахи, тому й велось йому добре. Хіба ж якраз це й не означає знати мене? - слово Господнє.
17. Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити.
18. Тим то так говорить Господь про Йоакима, сина Йосії, царя юдейського: «Не голоситимуть по ньому: Леле, брате мій! Леле, сестро! Не голоситимуть по ньому: Леле, володарю, леле величносте!
19. Неначе осла, його поховають: витягнуть і викинуть геть за браму єрусалимську.»
20. Вийди на Ливан та й кричи, і на Башані здійми твій голос. Кричи з гір аваримських,бо всі твої коханці загинули.
21. Я говорив до тебе, як ти був щасливий. Та ти відказав: Не буду слухати! Така вже була твоя вдача змалку, що ти не слухаєш голосу мого.
22. Усіх пастирів твоїх порозносить хуртовина, коханці ж твої підуть у полон. От тоді й наберешся сорому й стиду за все твоє ледарство.
23. О ти, що живеш на Ливані, що гніздишся на кедрах! Як ти стогнатимеш, коли вхоплять тебе муки, болі, неначе в породіллі!
24. «Так певно, як живу, - слово Господнє, - навіть як би Конія, син Йоакима, царя юдейського, був перснем на моїй правиці, то я й тоді б зірвав його.
25. Віддам тебе в руки тим, що чигають на твоє життя, і в руки тим, кого боїшся, - у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, та й у руки халдеям.
26. І викину тебе вкупі з матір'ю твоєю, що тебе породила, в чужу землю, де ви не народились, - там ви й помрете.
27. У землю ж, куди бажатиме душа їхня повернутись, - туди вони не повернуться!»
28. Хіба ж він якийсь посуд нікчемний, пощерблений, отой чоловік Конія, або начиння, що ніхто його не потребує? Завіщо ж прогнано його й родину його викинуто в землю, якої не знають?
29. Ой земле, земле, земле! Слухай слово Господнє!
30. Так говорить Господь: «Запишіть цього чоловіка: Бездітний чоловік, нещасний протягом усього свого віку, - бо нікому з його роду не пощастить сидіти на Давидовім престолі, ані володіти в Юдеї.»

Псалми 119:9-16
9. Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
10. Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
11. Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
12. Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
13. Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.
14. Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
15. Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
16. Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.

Приповісті 27:14-14
14. Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.

1 Солунян 5:1-28
1. А про часи та пори не маєте, брати, потреби, щоб до вас писати.
2. Самі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій уночі.
3. Саме, як говоритимуть: Мир і безпечність, -тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, - і не уникнуть.
4. Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій:
5. бо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві.
6. Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі!
7. Ті бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі.
8. Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння.
9. Бож призначив нас Бог не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа,
10. який умер за нас, щоб ми, чи чуваємо, чи спимо, разом з ним жили.
11. Тому втішайте один одного і будуйте один одного, як то ви й робите.
12. Прохаємо вас, брати: поважайте тих, які серед вас працюють і які над вами в Господі старшують та на розум вас наводять.
13. Шануйте їх у надмірі любови за їхню працю. Живіть у мирі між собою.
14. Благаємо вас, брати: карайте ледачих, малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі.
15. Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, а старайтеся робити добро один одному і для всіх.
16. Завжди радійте.
17. Моліться без перерви.
18. За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі.
19. Духа не гасіте,
20. пророцтва не легковажте,
21. усе перевіряйте; тримайте те, що добре,
22. і стримуйтесь від усякого роду лукавства.
23. Сам же Бог миру нехай освятить вас цілковито, і нехай уся ваша істота - дух і душа, і тіло - буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа.
24. Вірний той, хто вас покликав, - він і здійснить це.
25. Брати, моліться і за нас!
26. Вітайте всіх братів святим поцілунком.
27. Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам.
28. Благодать Господа нашого Ісуса Христа - з вами!