A A A A A
Біблія протягом одного року
Вересень 5

Ісая 1:1-31
1. Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:
2. Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.
3. Віл знає господаря свого, й осел - ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.
4. О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!
5. Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.
6. Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.
7. То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, - звичайно, опустошене чужинцями.
8. І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.
9. Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, - ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.
10. Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!
11. Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.
12. Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?
13. Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!
14. Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.
15. І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.
16. Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;
17. Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
18. А тодї прийдїть - і розсудимось, - говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця - я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, - обмию їх, як вовну.
19. Схочете слухняним робом у мене ходити, - буде вас земля усяким благом надїляти;
20. Затнетеся ж, опір ставши, - тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21. О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер - душогубцї.
22. Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23. Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.
24. Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!
25. Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.
26. І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.
27. Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, - справедливостю;
28. А всїм відступникам і грішникам - погибель, і хто Господа покинув - затратиться.
29. А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;
30. І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.
31. І потужний станесь - сьміттєм, праця ж його - іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.

Ісая 2:1-22
1. Слово, що прийшло в видиві, до Ісаїї Амосенка про Юдею й Ерусалим:
2. Станеться в останні часи, що над усї гори гора Господня вознесеться, й підійметься понад горби, й посьпішать до неї всї народи.
3. І пійдуть многі народи й скажуть: Ходїть, вийдемо на гору Господню, в дом Бога Якового, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє - з Ерусалиму.
4. І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати.
5. Ой ходїмо ж, доме Яковів, і будемо ходити в сьвітлї Господнїм!
6. Бо ти відкинув був дом Яковів, відопхнув люд свій, за те, що вони багато переняли від народів східних: і чарівники в них, як у Филистіїв, і з синами чужоземцїв вони в побратимстві.
7. Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не має; й переповнилась земля кіньми й безлїччю колесниць;
8. Повна земля й ідолів; вони ж і припадають лицем перед дїлом рук своїх, перед тим, що палцї їх зробили;
9. І похилився чоловік простий, і понизився муж значний - й ти не простиш їм сього.
10. Ой сховайся у скелї, врийся в землю зі страху перед Господом і перед славою величностї його!
11. Поникнуть горді погляди мужів, і піднесені голови людей будуть принижені; один Господь явиться високим того часу.
12. День бо Господа сил небесних прийде на все горде й високомірне, та й на все, що високо несеться - і все воно принижене буде,
13. І на всїх, що, як кедри Ливанські, високо в гору себе підносять, на всїх, що, як дуби Базанські,
14. І на всї високі гори й горби, що вгору пнуться,
15. І на кожну високую башту й на всякий мур кріпкий,
16. І на ті кораблі Тарсийські, та на всякі прикраси їх принадні.
17. І повалиться величність мужів і гординя людська нагнеться; один тілько Господь буде високий в той день,
18. А всї ідоли щезнуть.
19. Позалазять в печері в скелях та в глибинї земні зі страху перед Господом та перед славою величностї його, коли він устане, карати землю.
20. В той день покидає чоловік кертицям та кажанам (лиликам) срібні свої ідоли, й золоті свої ідоли, що понароблював собі, щоб їм поклонятись,
21. Щоб тільки самим сховатись в щілини скельні та розколини гір зо страху перед Господом і перед славою величностї його, коли він встане, карати землю.
22. Оце ж годї вам надїю покладати на чоловіка, що в його тільки хиба духу, що в ніздрах; бо й що він значить?

Псалми 105:1-6
1. Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
2. Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
3. Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
4. Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
5. Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
6. Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!

Приповісті 24:23-25
23. Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано.
24. Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25. Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.

1 Коринфян 14:21-40
21. В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
22. Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.
23. Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?
24. Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений.
25. І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог.
26. Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде.
27. Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.
28. Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.
29. Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.
30. Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.
31. Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались.
32. І духи пророцькі пророкам корять ся.
33. Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих.
34. Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.
35. Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.
36. Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?
37. Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї.
38. Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.
39. Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.
40. Усе нехай поважно та до ладу робить ся.