A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 21

Йов 33:1-33
1. Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2. Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3. Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4. Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5. Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6. Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7. Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8. Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9. Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10. Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11. Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12. От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13. Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14. Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15. У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16. Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17. Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18. Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19. Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20. Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21. Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22. А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
23. Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24. То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25. Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26. Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27. І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28. Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29. Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30. Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31. Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32. А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33. А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.

Йов 34:1-37
1. І говорив Еліуй дальше й казав:
2. Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
3. Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
4. Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
5. Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
6. Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.
7. Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
8. Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
9. Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
10. Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,
11. Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
12. Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
13. Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
14. Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -
15. Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
16. От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
17. Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
18. Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?
19. Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.
20. Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
21. Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
22. Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
23. Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
24. Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
25. Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
26. Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
27. За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
28. Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
29. Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік,
30. Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
31. От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;
32. А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
33. Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
34. Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
35. Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
36. Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
37. Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.

Псалми 98:4-9
4. В радостї сьпівайте Господеві, вся земля! У захватї піснї похвальні засьпівайте!
5. Принесїть похвальні піснї Господеві при гуслях, присьпівуючи при гуслях голосами.
6. Трубами кованими і голосом рога засурміть перед царем Господом!
7. Нехай заграє море і повня його, круг землї і що живе на нїй!
8. Нехай ріки в долонї плещуть, гори разом торжествують перед Господом!
9. Він судити ме землю по справедливостї, і по правотї - народи.

Приповісті 23:19-21
19. Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20. Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21. Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

1 Коринфян 3:1-23
1. І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
2. Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
3. Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4. Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тїлесні ви?
5. Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6. Я посадив, Аполос поливав, Бог же зростив.
7. Тим то нїщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.
8. Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм трудї.
9. Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
10. По благодатї Божій, даній менї, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
11. Иншої бо підвалини нїхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12. Коли ж хто будує на сїй підвалинї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -
13. кожного дїло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огнї відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14. Коли робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.
15. Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
16. Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
17. Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18. Нехай нїхто себе не обманює. Коли хто між вами здаєть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
19. Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20. І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21. Тим же нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
22. Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,
23. ви ж Христові, а Христос Божий.