A A A A A
Біблія протягом одного року
Липень 8

2 Хроніки 11:1-23
1. Прибувши Робоам в Ерусалим, скликав із дому Юдиного та Беняминового сто вісїмдесять тисяч добірнїх воінів, щоб воюватись з Ізраїлем і вернути царство Робоамові.
2. Та було слово Господнє до Самея, чоловіка Божого, й сказано:
3. Скажи Робоамові Соломоненкові, цареві Юдейському й всьому Ізраїлеві з поколїнь Юдиного й Беняминового:
4. Так говорить Господь: Не йдїть і не починайте війни з вашими братами; вертайтесь кожний до дому свого, бо се сталось від мене. Вони послухали слів Господнїх і повертались з походу проти Еробоама.
5. Робоам жив в Ерусалимі; він обвів міста в Юдеї мурами.
6. Він укріпив Бетлеєм і Етам, і Текою,
7. І Бетзур, і Сохо, і Одоллам,
8. І Гет, і Марешу, й Зиф,
9. І Адораїм, і Лахис, і Азек,
10. І Зору, й Аялон, і Геброн, що були в поколїннї Юдиному та Беняминовому.
11. І зміцнив він сї твердинї, й понастановляв у їх начальників і построїв комори на хлїб та олїї та вина.
12. І построїв в кожному містї доми на щити та списи, й зробив їх дуже міцними. І зістались при йому Юда та Бенямин.
13. І зібрались до його сьвященники та левіти, які були по всїй землї Ізраїлській, з усїх кінцїв,
14. Бо покидали левіти свої городські передмістя і свої посїлостї, і поприходили в Юдею та в Ерусалим, бо Еробоам і сини його відставили їх від сьвященницької служби Господеві.
15. Та понастановляв у себе жерцїв і до висот, і до козлів, і до телцїв, які повиробляв.
16. А слїдком за ними приходили в Ерусалим із усїх поколїнь Ізрайлевих такі, що справили серце своє, щоб шукати Господа, Бога Ізрайлевого, щоб тут приносити жертви Господеві, Богові батьків своїх.
17. І зміцнили вони царство Юдине і піддержували Робоама Соломоненка три роки, бо ходили дорогою Давидовою та Соломоновою тільки три роки.
18. І взяв собі Робоам за жінку Махалату Еримотівну, Давидового сина, і Абихаїлю, дочку Елїяба, сина Ессеєвого;
19. І породила вона йому синів: Еуса й Шемарію, й Загама.
20. Після неї взяв він Мааху Абессаломівну, а вона породила йому Абію, й Аттая й Зизу, й Шеломита.
21. І любив Робоам Мааху Абессаломівну більш усїх жінок та наліжниць своїх, - він бо мав вісїмнайцять жінок і шістьдесять наліжниць, і народилось йому двайцять вісїм синів та шістьдесять дочок.
22. І поставив Робоам Абію, сина Маашиного, головою й князем над його братами, бо хотїв зробити його царем.
23. І був запопадній, і розіслав усїх синів своїх по всїх країнах Юдиних та Беняминових у всї утверджені міста, й давав їм достатнє удержаннє й познаходив богато жінок.

2 Хроніки 12:1-16
1. Як у Робоама царство зміцнилось, і він став потужним, тодї покинув він закон Господнїй, а з ним і ввесь Ізраїль.
2. Пятого року царювання Робоамового пійшов Сусаким, царь Египецький, на Ерусалим, - бо вони відвернулись від Господа, -
3. З тисячою й двомастами колесниць та з шістьдесятьма тисячами кінноти; й не було лїку народові, що прийшов з ним із Египту, Ливійцям, Сукхитам та Етопіям,
4. І позабірав утверджені міста в Юдеї, і прийшов під Ерусалим.
5. Тодї прийшов пророк Самей до Робоама й до князїв Юдейських, що зібрались були в Ерусалимі, спасаючись перед Сусакимом, й сказав до їх: Так говорить Господь: Ви покинули мене, за те покидаю й я вас (віддаючи) в руки Сусакимові.
6. І впокорились князї Ізрайлеві і царь, і сказали: Справедливий Господь!
7. Як побачив Господь, що вони смирились, тодї прийшло слово Господнє до Семея, й сказано: Вони впокорились; не вигублю їх і незабаром дам їм пільгу; не пролиєсь гнїв мій на Ерусалим через руку Сусакимову;
8. Одначе вони будуть слугами йому, щоб спізнали, що то значить служити менї, а служити царствам земнїм.
9. І прийшов Сусаким, царь Египецький, в Ерусалим і забрав скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; усе позабирав він, забрав і золоті щити, що поробив був Соломон.
10. І поробив царь Робоам замість їх щити мідяні, й віддав їх до рук начальникам прибічників, що стерегли ввіходу в царську палату.
11. Коли йшов царь до дому Господнього, приходили прибічники й несли їх, а потім відносили їх знов у палату, що для прибічників.
12. І як він посмирнїшав, тодї відвернувся від його гнїв Господа, й не занапастив його цїлковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.
13. І утвердився царь Робоам в Ерусалимі і царював. Сорок і один рік було Робоамові, як почав царювати, а сїмнайцять років правив у Ерусалимі, в містї, що зпоміж усїх поколїнь Ізрайлевих вибрав Господь, щоб там пробувало імення його. Мати його звалась Наама, Аммонїйка.
14. І чинив він погане, бо не приспособив серця свого до того, щоб шукати Господа.
15. Дїї Робоамові, перші й останнї, списані в записах пророка Самея та віщого Адди при родоводах. І була війна між Робоамом і Еробоамом по всяк час.
16. І спочив Робоам із батьками своїми, й поховали його в містї Давидовому. І став царем Абія, син його, замість його.

Псалми 80:14-19
14. Боже сил небесних, обернися ж! Глянь з неба і подивися, і завитай у виноградник,
15. І сохрани пароста, котрого посадила правиця твоя й виростила, котрого ти укріпив для себе.
16. Спалено його вогнем, зрубано його; погибли вони від докору лиця твого.
17. Рука твоя нехай буде над чоловіком правицї твоєї, над сином людським, котрого ти укріпив для себе.
18. І не відступимо від тебе; оживи нас, і будемо взивати імя твоє.
19. Господи, Боже сил небесних, верни нас назад! Засияй лицем твоїм, і спасемся!

Приповісті 20:19-21
19. Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20. Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21. Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.

Діяння Апостолів 15:1-21
1. І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2. Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3. Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4. Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5. Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6. І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7. Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давнїх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8. І Бог, що знає серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9. і не розріжнив нїчого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10. Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
11. Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12. Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та ІІавел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13. Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14. Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15. З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16. Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17. щоб остальнї з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
18. Звісні од віку Богові всї дїла Його.
19. То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20. а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21. Мойсей бо від стародавнїх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.