A A A A A
Біблія протягом одного року
Липень 30

Неемія 12:1-47
1. Оце сьвященники й левіти, що прийшли з Зоровавелем, сином Селатиїловим, та з Ісусом: Сераїя, Еремія, Ездра,
2. Амарія, Маллух, Хаттуш,
3. Шеханїя, Рехум, Меремот,
4. Іддо, Гиннетой, Авія,
5. Миянин, Маадїя, Вилла,
6. Шемаїя, Йоярив, Едаїя,
7. Саллу, Амок, Хелкія, Едаїя. Се голови в сьвященників і брати їх за часів Ісуса.
8. А левіти: Ісус, Биннуй, Кадмиїл Шеревія, Юда, Маттанїя, провідник хвалячих (сьпівцїв), він і брати його,
9. І Бакбукія і Уннїй, брати їх, у їх черзі на сторожі.
10. Від Ісуса народивсь Йоаким, від Йоакима народивсь Елїяшив, від Елїяшива народивсь Йояда,
11. Від Йояди народивсь Йонатан, від Йонатана народивсь Яддуй.
12. За часів Йоакима були сьвященники, голови в поколїннях: З Сараіїного - Мераїя, в Ереміїного - Хананїя,
13. З Ездриного - Мешуллам, із Амаріїного - Йоханан,
14. З (дому) Мелиху - Йонатан, із Шеванїїного - Йосиф,
15. З Харимового - Адна, з Мерайотового - Хелкія,
16. З (дому) Іддо - Захарія, з Гіннетонового - Мешуллам,
17. З Авіїного - Зихрій, з Минїяминового, з Моадіїного - Пилтай,
18. З Вилгиного - Шаммуй, з Шемаїїного - Йонатан,
19. З Йояривого - Матнай, з Едаїїного - Уззій,
20. З Саллайового - Каллай, з Аммокового - Евер,
21. З Хелкіїного - Хашавія, з Едаїїного - Натанаїл.
22. Левіти, голови в поколїннях списані в записї, за часів Елїяшива, Йояди, Йоханана й Яддуя, а так само й сьвященники за царювання Дарія Перського.
23. Сини Левіїні, голови в поколїннях, записані в лїтописї до часу Йоханана, сина Елїяшовового.
24. Голови над левітами: Хашавія, Шеревія та Ісус, син Кадмиїлів, і їх брати при їх, щоб славити й дякувати, по постанові Давида, чоловіка Божого - черга за чергою.
25. Маттанїя, Бакбукія, Обадія, Мешуллам, Талмон, Аккув - сторожі, воротарі на вартї коло порогів воріт.
26. Вони були за часів Йоакима, сина Ісусового, сина Йоседекового, й за часів Неємії, начальника краю, та письменника Ездри, сьвященника.
27. Як посьвячували мур Ерусалимський, завізвано левітів з усїх місць їх, приказуючи їм прийти в Ерусалим, щоб справити посьвяченнє й радісне сьвято з похвалами й піснями, кимвалами, псалтирями й гуслями.
28. І зібрались сини сьпівцїв із повіту Ерусалимського та з сіл Нетофатських,
29. І з Бет-Гаггилгала, і з сіл Геви та Азмавету, бо сьпівцї побудували собі села в околицях Ерусалиму.
30. І очистили себе сьвященники й левіти, і очистили народ і ворота й мур.
31. Тодї повів я старшин Юдейських ід мурові й зложив два великі хори задля обходу, і йшов один із їх по правому боцї муру до Гнояних воріт.
32. За ними йшов Гошаїя й половина старшин у Юдеї,
33. Азарія, Ездра, Мешуллам,
34. Юда й Бенямин, і Шемая й Еремія;
35. А з синів сьвященницьких з трубами: Захарія, син Йонатанів, син Шемаїї, син Маттанїї, син Михея, син Закхура, син Асафа,
36. І його брати: Шамаїя, Азариїл, Милалай, Гилалай, Маай, Натанаїл, Юда та Хананїй з музичними прирядами Давида, чоловіка Божого, а письменник Ездра поперед їх.
37. Коло Криничаних воріт навпроти їх, вийшли вони по ступенях міста Давидового сходами, що йшли на мур понад домом Давидовим, до Водяних воріт ік сходу.
38. Другий хор йшов насупроти їх, а за ним я й половина народу, по мурі від Пічаної башти і до широкого муру.
39. І від Ефраїмових воріт, попри старі ворота й ворота Рибні і башту Хананела і башту Меа, до Овечих воріт, і спинились коло воріт Темничних.
40. Потім стали обидва хори коло дому Божого, і я й половина старшин зо мною,
41. І сьвященники Елїяким, Маасея, Минїямин, Михей, Еліоєнай, Захарія, Хананїя з трубами,
42. І Маасея і Шемаїя, і Елеазар і Уззій, і Йоханан і Малхія, і Елам та Езер. І сьпівали сьпівцї голосно; провідник їх Ізрахія.
43. І приносили того дня великі жертви й радїли, бо дав їм Бог велику радість. Радїли й жінки й дїти, і далеко було чути радощі Ерусалиму.
44. Того ж таки дня приставлені були люде до комор із приносами первоплодів та десятин, щоб збірали дари з поля коло міст, призначені законом про сьвященників та левітів, бо Юдеям любо було дивитись на сьвященників та левітів, що стояли,
45. І пильнували служби Богові свойму й служби очищення, та були сьпівцями й воротарями по постанові Давида й сина його Соломона.
46. Бо з давна, з часів Давида й Асафа були настановляні провідники сьпівцїв і піснї Богові похвальні й подячні.
47. Усї Ізрайлитяне за часів Зоровавеля й за часів Неємії давали частки сьпівцям та воротарям на кожний день і віддавали присьвяти левітам, а левіти віддавали присьвячене синам Аароновим.

Неемія 13:1-31
1. В той день читано з книги Мойсейової перед слухаючим народом, і знайдено написане в неї: Аммонїй й Моабій не може ввійти в громаду Божу по віки,
2. За те, що вони не встріли синів Ізрайлевих із хлїбом та водою й найняли проти його Балаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін у благословеннє.
3. Почувши сей закон, відлучили вони все чужородне від Ізраїля.
4. І стало ся, що сьвященник Елїяшив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5. Опорядив задля його велику складницю, де переднїйше складали харчові приноси, ладан і посуд, і десятини збіжеві, й з вина й оливи, постановлені законом про левітів, сьпівцїв та воротарів і приноси задля сьвященників.
6. Як се все дїялось, не був я в Ерусалимі, бо трийцять другого року царя Вавилонського Артаксеркса ходив я до царя та в кілька день відпросився в царя.
7. Як прийшов я в Ерусалим і довідався про погане дїло, яке зробив Елїяшив, опорядивши про Товію складницю в дворах дому Божого,
8. То менї стало дуже немило, й я повикидав із складницї всї хатні речі Товіїні,
9. І сказав, щоб вичистили кімнати, й приказав повносити знов посуд дому Божого, харчовий принос та ладан.
10. Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле.
11. І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце.
12. І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори.
13. І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм.
14. Згадай про мене за се, Боже мій, й не затри щирих дїл моїх, що я вчинив задля дому Бога мого й служби при йому!
15. В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах*, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу.
16. Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму.
17. І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй?
18. Чи ж не так чинили батьки наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу!
19. Після сього, як смеркало перед суботою в воротях Ерусалимських, приказав я запірати двері й звелїв, щоб не отвирали їх аж до ранку послї суботи. І ставив я коло воріт слуг моїх, щоб нїяка вантага не проходила в день суботнїй.
20. І ночували крамарі та перекупнї всякого краму не раз і не два знадвору під Ерусалимом.
21. Але я сварив на їх дуже і сказав їм: Чого ви ночуєте коло муру? Коли се вчините ще раз, то я наложу на вас руку. Від того часу вони не приходили в суботу.
22. І сказав я левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоб сьвятити день субітнїй. І за се спогадай на мене, Боже мій, і пощади мене після великого милосердя твого!
23. Ще бачив я в тих часах Юдеїв, що побрали собі жінок із Азотїїв, Аммонїїв та Моабіїв;
24. А через те їх дїти говорять пополовинї по азотсьски, або мовою инчих народів, і не вміють говорити по юдейськи.
25. Я лаяв і кляв їх за се, а декотрих чоловіків бив, скуб їх за волосся й заклинав їх Богом, щоб вони не видавали дочок своїх за синів їх, і не брали дочок їх за синів своїх і за себе.
26. Бо чи ж не через їх грішив Соломон, царь Ізрайлїв? В багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любий Богові свойму, й Бог настановив його царем над усїма Ізрайлитянами, одначе ж чужоземські жінки довели до гріха й його.
27. Хиба ж можемо ми (байдужно) чути про вас, що ви чините таке велике зло, й грішите перед Богом нашим, приймаючи чужоземських жінок?
28. Навіть споміж синів Йоади, сина первосьвященника Елїяшива, був один зятем Санаваллата з Хорону. Я ж і прогнав його від себе.
29. Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили сьвященство і заповіт сьвященницький і левітський!
30. Так обчистив я їх від усього чужоземського й позаводив наново служби сьвященників і левітів, кожного при його дїлї,
31. І приставу дров в призначений час, і первоплодів. Спогадай мене, Боже мій, на добро менї!

Псалми 89:30-37
30. Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх,
31. Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити,
32. То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх,
33. Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї.
34. Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх.
35. Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом!
36. Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною;
37. Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний.

Приповісті 22:3-4
3. Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4. За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.

Римлян 1:1-32
1. Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2. (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
3. про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
4. обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5. (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6. між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
7. Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8. Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9. Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10. усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
12. се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13. Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14. Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15. От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16. Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17. Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18. Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
19. Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
20. Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
21. Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22. Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23. і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24. Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25. Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
26. За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
27. так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28. І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, -
29. сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
30. осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31. нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
32. Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.