A A A A A
Біблія протягом одного року
Липень 23

Езра 7:1-28
1. Після сих подїй, за царювання Артаксеркса, царя Перського, Ездра, син Сераїїн, сина Азарії, сина Хелкії,
2. Сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува,
3. Сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4. Сина Зерахії, сина Уззія, сина Буккія,
5. Сина Авишуя, сина Пинееса, сина Елеазара, сина Аарона, - первосьвященника, -
6. Сей Ездра вийшов з Вавилону. Він був письменник, тямущий в законї Мойсейовому, що його дав Господь, Бог Ізрайлїв. І дав йому царь усе, чого він забажав, бо рука Господа, Бога його, була над ним.
7. Пійшли ж із ним до Ерусалиму й декотрі з синів Ізрайлевих, і з сьвященників, і левітів, і сьпівцїв, і воротарів, і нетинеїв - сьомого року царя Артаксеркса.
8. І прийшов він у Ерусалим пятого місяця, - сьомого ж року царя.
9. Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, й першого дня пятого місяця прийшов він у Ерусалим, - бо добродїйна рука Бога його була над ним;
10. Бо Ездра звернув серце своє на те, щоб виучувати закон Господнїй і виконувати його, й навчати в Ізраїлї закону й правди.
11. А оце зміст письма, що його дав царь Артаксеркс Ездрі, сьвященникові й письменникові, що навчав слів заповідей Господнїх і законів його в Ізраїлї:
12. Артаксеркс, царь над царями, Ездрі сьвященникові, вчителеві закону Бога небесного, велико вченому, й так дальше.
13. Від мене дано наказ, щоб в царстві мойму кожний зпоміж народу Ізрайлевого й з сьвященників його та левітів, хто бажає йти до Ерусалиму, ійшов з тобою.
14. Бо ти посланий від царя й сїмох дорадників його, щоб навідати Юдею й Ерусалим в законї Бога твого, що є в руцї твоїй,
15. І щоб приставити срібло та золото, що царь і дорадники його пожертвували Богові Ізрайлевому, що його пробуток в Ерусалимі,
16. І все срібло та золото, яке ти збереш по усїй країнї Вавилонській, разом із добровільними дарами від народу й сьвященників, що пожертвують на дім Бога свого, що в Ерусалимі;
17. То ж накупи зараз за сї гроші волів, баранів, ягнят і хлїбних приносів до їх, і ливних жертов до їх, і принеси їх на жертівник дому Бога вашого в Ерусалимі.
18. І що ти й брати твої поміркуєте зробити з лишнього срібла та золота, те по волї Бога вашого робіть.
19. І посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом Ерусалимським.
20. А инше потрібне до дому Бога твого, що ти завважаєш потрібним, давай з дому царських скарбів.
21. А від мене, царя Артаксеркса, дається приказ усїм скарбівничим, що за рікою: Усе, чого вимагати ме в вас Ездра, сьвященник і вчитель закону Бога небесного, зараз давайте:
22. Срібла до сотнї талантів, пшеницї до ста корцїв, і вина до ста ведер, а таки до ста ведер оливи, соли же без указання скількостї.
23. Усе, що звелїв Бог небесний, має робитись пильно для дому Бога небесного, (глядїть, щоб часом хто не простяг руки на дім Бога небесного,) щоб не було гнїву його на царство, царя та синів його.
24. І нехай буде відомо вам, щоб нї на кого з сьвященників або левітів, сьпівцїв, воротарів, нетинеїв і прислуги при сьому домі Божому не накладати нї податків, нї чиншу, нї гряничної оплати.
25. А ти, Ездро, по премудрости Бога твого, що в твоїй руцї, настанови урядників і суддїв, щоб вони судили ввесь народ за рікою, - усїх що знають закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть.
26. А хто не буде певнити закону Бога твого й царевого закону, над тим нехай без гаяння роблять суд, чи то на кару смертю, чи на вигнаннє, чи на кару грошеву, або на заперттє в тюрму.
27. Слава Господеві, Богові отцїв наших, вложившому в серце цареві, щоб прикрасити дом Господнїй, що в Ерусалимі,
28. І прихилившому до мене ласку царя й дорадників його, й усїх могучих князїв царевих! І я набрав духа, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й я зібрав передових ув Ізраїлї, щоб пійшли зо мною.

Езра 8:1-36
1. І оце голови в поколїннях і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання царя Артаксеркса:
2. З синів Пинеесових - Герсон; із синів Ітамарових - Даниїл; із синів Давидових - Хаттуш;
3. З синів Шеханїї, з синів Пароша - Захарія, а з ним по родовідному списові сто пятьдесять душ мужого полу;
4. З синів Пахат-Моава, Елеєгенай, син Зерахії, а з ним двістї душ мужого полу;
5. З синів (Затоя) Шеханїя - син Яхазиїлів, а з ним триста душ мужого полу;
6. З синів Адина, Евед Йонатаненко, а з ним пятьдесять душ мужого полу;
7. З синів Елама, Ешаїя Аталїєнко, а з ним сїмдесять душ мужого полу;
8. З синів Сафатії, Зевадія Михайленко, а з ним вісїмдесять душ мужого полу;
9. З синів Йоаба, Обадія Ехієленко, а з ним двістї вісїмнайцять душ мужого полу;
10. З синів (Баанїя), Шеломит Йосифієнко, а з ним сто шістьдесять душ мужого полу;
11. З синів Бевая, Захарія Беваєнко, а з ним двайцять вісїм душ мужого полу;
12. З синів Азгада, Йоханан Гаккатаненко, а з ним сто десять душ мужого полу;
13. З синів Адоникама останок, а се їх імення: Елифелет, Егел і Шемаїя, а з ними шістьдесять душ мужого полу;
14. З синів Бигвая, Утай та Заббуд, а з ними сїмдесять душ мужого полу.
15. Я зібрав їх коло ріки, що вливається в Агаву, й там простояли ми три днї, а як я переглянув народ та сьвященників, то з синів Левії не знайшов там нїкого.
16. І послав я покликати Еліезера, Арієла, Шемаїю і Елнатана, й Ярива, Елнатана, й Натана, і Захарію, й Мешуллама - головних, і Йохрива та Елнатана - вчених;
17. І дав їм наказ до Іддо, старшини в твердинї Касифії, й вложив їм в уста, що говорити до Іддо й братів його, нетинеїв в місцевостї Касифії, щоб вони привели до нас послужників для дому Бога нашого.
18. І привели вони до нас, бо добродїйна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного, з синів Малхія, сина Левіїного, сина Ізрайлевого, се б то Шеревію, й синів його, й братів його, вісїмнайцять душ;
19. І Хашавію, а з ним Ешаїю з синів Мераріїних, і братів його, й синів їх - двайцять;
20. А з нетинеїв, що їх призначив був Давид та князї його до послуги левітам, двістї дванайцять нетинеїв; усї вони названі по іменнях.
21. І оповістив там піст коло ріки Агави, щоб нам впокоритись перед лицем Бога нашого, та просити в його щасливої дороги для себе й наших дїтей, та для усього нашого добутку;
22. Бо менї було сором прохати в царя війська та кінноти для нашого захисту від ворога в дорозї, ми бо, говорячи з царем, сказали: рука нашого Бога є найлїпша для всїх, хто його шукає, а його сила й гнїв його на всїх, хто його покидає!
23. Так то ми постили й просили Бога нашого про се, й він почув нас.
24. І видїлив я з старших сьвященників дванайцять: Шеревію, Хашавію, а з ними десять із братів їх,
25. І зважив їм срібло й золото в посуд, - усе пожертвоване на дім Бога нашого, що пожертвував царь та дорадники його, й князї його, та всї Ізрайлитяне, що там були.
26. І віддав їм до рук вагою: срібла шістьсот пятьдесять талантів, а срібного посуду на сто талантів: золота ж сто талантів,
27. А золотих чаш двайцять по тисячу драхм, і дві посудині з кращої блискучої мідї, дорогої як золото.
28. І сказав я їм: ви сьвяті Господеві й посуд сьвятий, і срібло та золото - добровільна жертва Господеві, Богові батьків ваших;
29. Будьте же обачні й стережіть се, доки не здасте на вагу начальникам між сьвященниками та левітами й головам в поколїннях Ізрайлевих в Ерусалимі, в скарбівню дому Господнього.
30. І забрали сьвященники та левіти зважене срібло і золото та посуд, щоб нести в Ерусалим у дом Бога нашого.
31. І рушили ми від ріки Агави дванайцятого дня першого місяця, щоб ійти в Ерусалим, а рука Бога нашого була над нами і спасала нас від руки ворога й тих, що засїдали на нас в дорозї.
32. І прийшли ми в Ерусалим, і перебули там три днї.
33. Четвертого ж дня здали ми під вагу срібло й золото й посуд в дім Бога нашого до рук Меремотові Урієнкові, сьвященникові, а з ним Елеазарові Пинеесенкові, а з ним Йозабадові, синові Ісусовому, і Ноадїї Виннуєнкові, левітам,
34. Усе під лїк та під вагу. І записано все зважене в той таки час.
35. Бранцї же, що прийшли з полону, принесли на всепаленнє Богові Ізрайлевому дванайцять назимків за всього Ізраїля, девятьдесять шість баранів, сїмдесять сїм ягнят та дванайцять козлів на жертву за гріх - усе це на всепаленнє Господеві.
36. І передали царський приказ царським сатрапам* і зарічанським начальникам країни, а сї пошанували народ і дім Божий.

Псалми 88:1-5
1. Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
2. Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
3. Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
4. Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
5. Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.

Приповісті 21:21-22
21. Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22. Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.

Діяння Апостолів 23:16-35
16. Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.
17. Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.
18. Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.
19. Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити менї?
20. Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотїли лучче розпитатись про него.
21. Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.
22. Тисячник же відпустив хлопця, звелївши нїкому не казати, що се виявив єси передо мною.
23. І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотнї воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотнї стрельцїв на третю годину ночи;
24. і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цїлого до старости Феликса.
25. Написав же й лист такого змісту:
26. Клавдий Лизия вельможному старостї Феликсові: радуй ся.
27. Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.
28. Хотївши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,
29. і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та нїякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.
30. Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелївши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.
31. Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.
32. А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.
33. Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старостї, поставили перед ним і Павла.
34. Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,
35. слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.