A A A A A
Біблія протягом одного року
Червень 30

1 Хроніки 23:1-32
1. Коли Давид постарівся й нажився доволї, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2. І зібрав усїх Ізраїлських князїв і сьвященників, і левітів.
3. І полїчено левітів від трийцяти років й старійших, і було їх лїком, голова в голову, трийцять і вісїм тисяч чоловіка.
4. З їх приставлено до послуги в домі Господньому двайцять чотири тисячі, а за писарів та суддїв шість тисяч;
5. Також чотири тисячі придверників, та чотирі тисячі прославляючих Господа на музичних приборах, що їх поробив задля прослави.
6. І Давид завів для їх чергу по синах Левіїних - Герзонові, Кагатові та Мерарієві.
7. З Герзонїїв: Лаєдан та Шимей.
8. Сини Лаєданові: перший Ехиїл, Зетам та Йоїль, троє.
9. Сини Шимеєві: Шеломит, Хазиїл та Гаран, троє. Вони голови в поколїннях Лаєданових.
10. Та ще сини Шимеєві: Яхат, Зиза, Еуш та Берія. Це сини Шимеєві, четверо.
11. Яхат був головним, Зиза другим; Еуш та Берія мали небагато дїтей, і через те були вони полїчені разом із батьковим домом.
12. Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Озиїл, четверо.
13. Сини Амрамові: Аарон та Мойсей. Аарон був одлучений до служби в частї пресьвятій (Сьвятая Сьвятих), сам він і сини його, по віки, щоб палити кадило перед лицем Господнїм, щоб його хвалити й благословити іменем його по віки.
14. А Мойсей, чоловік Божий, та сини його записані в поколїннї Левіїному.
15. Сини Мойсейові: Герзон та Елиезер.
16. Сини Герзонові: перший був Шевуїл.
17. Сини в Елиезера були: перший Рехавія. І не було в Елиезера других синів; а в Рехавії було дуже багато синів.
18. Сини Ізгарові: перший Шеломит.
19. Сини Хевронові: перший Ерія, а другий Амарія, третій Яхазиїл а четвертий Екамам.
20. Сини Озиїлові: перший Миха, а другий Ішшія.
21. Сини Мерарині: Махлі та Муші. Сини Махлїєві: Елеазар за Кис.
22. І помер Елеазар, і не було в його синів, а тільки дочки; й побрали їх за себе сини Кисові, їх брати.
23. Сини Мушієві: Махлі, Едер та Іремот, троє.
24. Оце сини Левіїні, по домах батьків їх, голови родин, що були полїчені поіменно голова в голову, та що робили дїло служби в домі Господньому, від двайцяти років й висше.
25. Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізрайлїв, дав спокій своєму народові й осадив його в Ерусалимі по віки;
26. І левітам не треба носити намет та всякий посуд до служби в йому.
27. Через це по останньому приказу Давидовому полїчено левітів від двайцяти років і висше,
28. Щоб вони були при синах Аронових до служби в домі Господньому, в дворі й в прилежних будинках, до наглядання за чистотою в цїлій сьвятинї та до всякої роботи службової при домі Божому;
29. (А сьвященники) до нагляду за хлїбом показним і пшеничною мукою на хлїбні жертви, та коржами, й сковородами, й печивом, і за всякою мірою та вагою.
30. (А левіти) щоб ставали що-ранку дякувати й славити Господа, а так само що-вечора
31. При приношеннях Господеві жертов всепалення що суботи, й на новому місяцї, й в празники по їх числу, як про їх написано, - непереривно перед лицем Господнїм,
32. І щоб стерегли скриню сьвідчення та сьвятиню й синів Аронових, своїх братів, при службах в домі Господньому.

1 Хроніки 24:1-31
1. А оце порядок синів Ааронових: сини Ааронові: Надаб, Абіуд (Абігуй), Елеазар та Ітамар.
2. Надаб та Абіуд померли переднїйше за свого батька, а синів у їх не було. Через те були сьвященниками Елеазар та Ітамар.
3. І Давид впорядкував їх так: Садока з синів Елеазарових, і Ахимелеха з синів Ітамарових, по черзї на їх службу.
4. І виявилось, що між синами Елеазаровими більше видатнїйших голов над родинами, нїж між синами Ітамаровими. І він впорядкував їх так: з Елеазарових синів шістьнайцять старшин над родинами, а з Ітамарових синів - вісїм.
5. А впорядковував він їх жеребами, бо головними в сьвятинї й князями Божими були й потомки Елеазарові й потомки Ітамарові;
6. А записував їх Шемаїя, син Натанаїлів, писар ізміж левітів, при цареві та старшинах і при сьвященникові Садокові та Ахимелехові, синові Абіятаровому, та при головах родин сьвященницьких і левітських: брали же жеребом одну родину Елеазаренків, потім брали одну з Ітамаренків.
7. І випав перший жереб Егоярибові, другий Едаїї,
8. Третій Харимові, четвертий Сеоримові,
9. Пятий Малхієві, шестий Міяминові,
10. Семий Гаккозові, восьмий Авії,
11. Девятий Ешуєві, десятий Шеханїї,
12. Одинайцятий Елїяшибові, дванайцятий Якимові,
13. Тринайцятий Хушаєві, чотирнайцятий Ешебабові,
14. Пятнайцятий Билзї, шіснайцятий Імерові,
15. Сїмнайцятий Хезирові, вісїмнайцятий Гатизезові,
16. Девятнайцятий Петахії, двайцятий Езекіїлеві,
17. Двайцять перший Яхинові, двайцять другий Гамулові,
18. Двайцять третій Делаїї, двайцять четвертий Маазії,
19. Це порядок їх при їх службі, як їм приходити до дому Господнього по постанові від Аарона, предка їх, як заповідав йому Господь, Бог Ізрайлїв.
20. А порядок про инчих синів Левіїних: із синів Амрамових: Шуваїл; із синів Шуваїлових: Едія;
21. Від Рехавії: з синів Рехавіїних був перший Ішшія:
22. Від Ізгара: Шеломот; із синів Шеломотових: Яхав;
23. А сього син: перший Ерія, другий Амарія, третій Яхазиїл, четвертий Екамам.
24. З синів Озиїлових: Миха; з синів Михиних: Шамир.
25. Брат Михин Ішшія: з синів Ішшіїних: Захарія.
26. Сини Мераріїні: Махлі та Муші; з синів Яазіїних: Бено.
27. З синів Мераріїних у Яазії: Бено та Шогам, і Заккур, та Іврі.
28. У Махлїя - Елеазар; у сього синів не було.
29. У Киса: з синів Кисових: Ерахмиїл;
30. Сини Мушія: Махлі, Едер та Еримот. Оце сини левітів по поколїннях їх.
31. Кидали й про їх жереб разом з їх братами, синами Аароновими, перед лицем Давида й Садока та Ахимелеха, й перед головами родин сьвященничих та левітських, про старшого врівнї з меншим його братом.

1 Хроніки 25:1-30
1. І віддїлив Давид та військові начальники синів Асафових, Еманових та Ідитунових на службу, щоб вони сповіщали (хвалу Божу) на цитрах, псалтирях та кимвалах, - по числу свойму у своїй службі;
2. Із синів Асафових: Заккур, Йосиф, Нетанїя та Ашарела, сини Асафові під рукою в Асафа, що грав по царському наказу.
3. Від Ідитуна сини Ідитунові: Гедалїя, Зері, Ісаїя, Семей, Хашавія та Маттатія, - шестеро під рукою свого батька Ідитуна, що грав на цитрі на славу й хвалу Господеві.
4. Від Емана, сини Еманові: Буккія, Маттанїя, Озиїл, Шевуїл, і Еримот, Хананїя, Ханані, Елията, Гіддалті, Ромамті-Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готир та Махазіот.
5. Усї це сини Емана, віщуна царського в словах Божих, щоб звеличувати силу його. І дав Бог Еманові чотирнайцять синів і три дочки.
6. Усї вони під проводом свого батька сьпівали в домі Господньому, з кимвалами, псалтирями та цитрами в службі в домі Божому по наказу царя, або Асафа, Ідитуна та Емана.
7. І було їх разом із їх братами, вивченими сьпіваками перед Господом, тямущими в сьому, - двістї вісїмдесять і вісїм.
8. І тягли вони жереб про службову чергу, менчий врівнї з більшим, вчителї врівнї з учениками.
9. І випав перший жереб Асафові, для Йосифа; другий Гедалїї з його братами та його синами; їх було дванайцять,
10. Третій - Заккурові з його синами та його братами; їх - дванайцять;
11. Четвертий - Ізрієві з його синами та його братами; їх - дванайцять;
12. Пятий Нетанїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
13. Шестий Буккії з його синами та його братами; їх - дванайцять,
14. Семий Есарелї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
15. Осьмий Ісаїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
16. Девятий Маттанїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
17. Десятий Шимеєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;
18. Одинайцятий Азариїлові з його синами та його братами; їх - дванайцять;
19. Дванайцятий Хашавії з його синами та його братами; їх - дванайцять;
20. Тринайцятий Шуваїлові з його синами та з його братами; їх - дванайцять;
21. Чотирнайцятий Маттатії з його синами та з його братами; їх - дванайцять;
22. Пятнайцятий Еримофові з його синами та його братами; їх - дванайцять;
23. Шіснайцятий Хананїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
24. Сїмнайцятий Йошбекаші з його синами та його братами; їх - дванайцять;
25. Вісїмнайцятий Хананї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
26. Девятнайцятий Маллотїєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;
27. Двайцятий Елиятї з його синами та його братами; їх - дванайцять;
28. Двайцять перший Готирові з його синами та з його братами; їх - дванайцять;
29. Двайцять другий Гиддалтїєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;
30. Двайцять третій Махазіотові з його синами та його братами; їх - дванайцять;

Псалми 78:40-55
40. Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
41. І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
42. Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
43. Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
44. Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
45. Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
46. Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
47. Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
48. І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
49. Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
50. Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
51. І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
52. І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
53. І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
54. І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
55. І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.

Приповісті 20:3-3
3. Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.

Діяння Апостолів 9:22-43
22. А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23. Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24. Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25. Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26. Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27. Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28. І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29. І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30. Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31. Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
32. Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33. Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34. І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35. І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36. Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37. Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38. Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39. Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
40. Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
41. Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42. І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43. Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).