A A A A A
Біблія протягом одного року
Червень 26

1 Хроніки 15:1-29
1. І побудував він собі доми в містї Давидовому, й приладив місце для скринї Божої, й построїв для неї намет.
2. Тодї сказав Давид: Нїхто не повинен носити Божої скринї, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий й йому служити до віку.
3. І зібрав Давид усїх Ізрайлитян у Ерусалим, щоб внести ковчег Господнїй на його місце, що його приладив для його.
4. І скликав Давид Ааронових синів та левітів:
5. Із синів Кагатових, Уриїла, начальника, та його братів, - сто двайцять чоловіка;
6. З синів Мераріїних, Асаїю, начальника, та його братів, - двістї двайцять чоловіка;
7. З синів Герсонових, Йоїля, начальника, та його братів, - сто трийцять чоловіка;
8. З синів Елисафанових, Шемаю, начальника, та його братів, - двістї;
9. З синів Хевронових, Елїела, начальника, та його братів, - вісїмдесять;
10. З синів Уззиїлових, Аминадаба, начальника, та братів його, - сто двайцять.
11. І покликав Давид сьвященників: Садока та Абіятара, й левітів: Уриїла, Асаїю, Йоїля, Шемаїю, Елїєла та Аминадаба,
12. І сказав їм: Ви голови в родах левітських, осьвятїте себе з братами вашими, й перенесете скриню Господа, Бога Ізрайлевого, на місце, що я приладив для його.
13. Бо передше, як вас не було, то Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми не шукали його, як слїд.
14. І осьвятились сьвященники й левіти задля того, щоб нести скриню Господа, Бога Ізрайлевого,
15. І несли сини Левіїні ковчег Божий на плечах на жертках, як звелїв Мойсей по слову Господньому.
16. І звелїв Давид левітським начальникам приставити своїх братів, грачів на приборах музичних, на псалтирях та цитрах та кимвалах, щоб роздавався голос радощів.
17. І поставили (такими) левітами Емана, сина Йоїлевого, зпоміж братів його: Асафа, Берехіїного сина; а з синів Мараріїних, братів їх: Етана, Кушаіїного сина;
18. А з ними братів їх другорядних: Захарію, Бена, Яазиїла, Шемирамота, Ехиїла, Уннїя, Елїава, Банею, Маасея, Маттатію, Елифлеуя, Микнея й Обед-Едома та Еїєла, воротарів.
19. Еман, Асаф та Етан грали голосно на мідяних кимвалах,
20. А Захарія, Азиїл, Шемирамот, Ехиїл, Уннїй, Елїав, Массея та Банея - на псалтирях, тонким голосом.
21. А Маттатія, Елифелуй, Микней, Обед-Едом, Еїєл та Азазія - на цитрах, щоб зачинати.
22. А Хенанїя, старшина над левітами, був вчительом сьпіву, бо він був тямущий в тому.
23. Берехія та Елкана були дверниками коло ковчега.
24. Шеванїя, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Банея та Елїєзер, сьвященники, трубили в труби перед Божою скринею. Обед-Едом та Ехія були дверниками коло скринї.
25. Отак Давид та Ізраїлські старшини та тисячники пійшли переносити скриню завіту Господнього з дому Обед-Едомового з радощами.
26. І як Бог допоміг левітам, що несли скриню завіту Господнього, тодї зарізали на жертву сїм назимків і сїм баранів.
27. Давид був одягнутий в висонову одежу, так само й усї левіти, що несли скриню, й сьпівцї, й Хананїя, старшина над музиками й сьпівцями. На Давидї ж був ще лняний ефод.
28. Так нїс увесь Ізраїль скриню завіту Господнього з викликуваннєм при гуку рога й труб та кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
29. Коли скриня Господнього зявіту входила в місто Давидове, Мелхола, Саулова дочка, дивилась у вікно, а побачивши, що царь Давид скаче й грає, зганила його в свойму серцї.

1 Хроніки 16:1-43
1. І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.
2. А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.
3. І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,
4. І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, -
5. Асафа - головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;
6. А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.
7. Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:
8. Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;
9. Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;
10. Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;
11. Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;
12. Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;
13. Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!
14. Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.
15. Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,
16. Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,
17. І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,
18. Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.
19. Їх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;
20. І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;
21. Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:
22. Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.
23. Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.
24. Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;
25. Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.
26. Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.
27. Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.
28. Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;
29. Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.
30. Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.
31. Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:
32. Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.
33. Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.
34. Славіте Господа, бо його милость віковічна.
35. І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!
36. Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!
37. Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.
38. І Обед-Едома й братів його, - шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу - воротарями,
39. А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,
40. Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення - завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;
41. А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.
42. Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.
43. І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.

Псалми 78:12-16
12. Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13. Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
14. І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15. Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16. Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.

Приповісті 19:22-24
22. Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23. Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24. Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.

Діяння Апостолів 7:44-60
44. Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
45. Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
46. Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
47. Соломон же збудував йому храм.
48. Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
49. Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
50. Хиба не моя рука зробила се все?
51. Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
53. Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
54. Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
55. Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
56. і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
57. Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
58. і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
59. і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
60. Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.