A A A A A
Біблія протягом одного року
Червень 24

1 Хроніки 11:1-46
1. І зібрались усї Ізрайлитяне до Давида в Гебронї й промовили: Оце ми кість твоя й тїло твоє;
2. І вчора й позавчора, коли ще Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив до дому, й Господь Бог сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, й будеш князем над народом моїм Ізраїлем.
3. І прийшли всї старшини Ізрайлеві до царя в Геброн, і постановив з ними Давид умову в Гебронї перед лицем Господнїм, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем, по Господньому слову (переказаному) через Самуїла.
4. І пійшов Давид і ввесь Ізраїль у Ерусалим, се б то в Евус, бо там були Евусії осадниками тої сторони.
5. І сказали осадники Евуса Давидові: Не доступиш ти сюди! Але Давид узяв таки твердиню Сион: - се місто Давидове.
6. І сказав Давид: Хто поперед усїх розібє Евусіїв, той буде головою й гетьманом. І ввійшов поперед усїх Йоаб, син Саруїн, і став головою.
7. Давид жив у тій твердинї, тим то й назвали її Давидовим містом.
8. І забудував він місто навкруги, починаючи від долини Милло, й всї примежні місця, а Йоаб поновив остальне місто.
9. І вбивавсь Давид в силу все більше та більше, й Господь Саваот був із ним.
10. Оце головні силачі в Давида, що сильно встоювали за ним в його царстві, вкупі з усїм Ізраїлем, щоб поставити його царем, по слову Господньому, над Ізраїлем;
11. І отсе лїк лицарів, що були в Давида: Езваал, Ахаманин син, головний між трийцятьма; він підняв свій спис на триста чоловіка й повбивав їх в одну мить.
12. По йому Елеазар, син Дода Ахового, з трьох лицарів;
13. Він був із Давидом в Фасдамимі, куди Филистії зібрались були на війну. Там частка поля була засїяна ячменем, а народ втїкав від Филистіїв;
14. Але вони стали серед поля, стерегти його й розбили Филистіїв. І дав Господь велику побіду.
15. Троє цїх силачів із трийцятьох передових прийшли на скелю 'д Давидові до печери Одоламської, як Филистійський табір розложився був в долинї Рафаїмів.
16. Давид був тодї в утвердженому місцї, а Филистійська залога стояла в Бетлеємі.
17. І схотїлось Давидові дуже пити, й каже він: Хто дав би менї пити води з Бетлеємської криницї, що коло воріт?
18. Тодї цї троє прорвались кріз Филистійський стан і черпнули води з Бетлеємської криницї, що коло воріт, і взяли й принесли Давидові. Але Давид не схотїв її пити й вилив її в жертву на славу Господеві;
19. І сказав: Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж я пити кров цїх сьмільчаків, що важили життєм своїм. Бо з небезпечністю власного життя вони це принесли. Та й не схотїв її пити. От що вчинили отті три невміраки!
20. І Абесса, брат Йоабів, був найвизначнїйший між трьома. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.
21. Між сими трьома був він знатнїйший і був їх отаманом; але тим трьом не був рівня.
22. Банея, син Йодая, чоловіка сьміливого, великий дїлами, з Казеїла: він побив двох синів Ариїла, з Моабу; раз, як упав снїг, убив він лева, зійшовши в яму;
23. Він же вбив Египтїя, чоловіка на пять локот ростом; в Египтїя був у руцї спис, як навій ткацький, а він приступив до його з палицею, й, вирвавши спис з руки в Египтїя, вбив його таки його списом.
24. От що чинив Банея Йодаєнко; й був він славний між тими трьома невміраками.
25. Між трийцятьма був він у почестї, але тим трьом не був рівня; його поставив Давид найблизшим виконувателем своїх приказів.
26. А значнїйші зміж воїнів: Асаїл, брат Йоабів, Елханан Доденко з Бетлеєму;
27. Самма з Хороду; Херец із Палту;
28. Іра Ікешенко з Текої; Ебіезер із Анатоа;
29. Сивхай з Хушату; Ілай із Ахоху;
30. Магарай з Нетофу; Хелед Бааненко з Нетофу;
31. Іттай Рибаєнко з Гиви Беняминової; Банея з Пирату:
32. Хурай з Нагале-Гаашу; Абієл з Арби;
33. Азмавет із Бархуму; Еліахба з Саалбону;
34. Сини Гашема з Гизонита: Йонатан, син Шаге, Гарарій;
35. Ахіям Сараренко з Гарару: Елифал, Урин син;
36. Хефер з Махери; Ахія з Пелону;
37. Гезро, Кармелїй; Наарай-Езбієнко;
38. Йоїл, Натанів брат; Мивхар, син Гагріїв;
39. Зелек Аммонїй; Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;
40. Іра з Ітрі; Гареб із Ітрі;
41. Урія Гетїй; Завад, син Алхаїв;
42. Адина, син Шизин, Рубенїй, голова в Рубенїїв; і під ним було трийцять;
43. Канаан, син Маахин, Йосафат Митнинїй;
44. Уззія з Астероту; Шама та Еієл, сини Хотама з Ароеру;
45. Едіаєл, Шимріїв син, та Йоха, його брат, із Тизії;
46. Елїєл з Махавима, і Ерибай та Йошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій;

1 Хроніки 12:1-40
1. І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.
2. Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:
3. Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;
4. Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;
5. Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,
6. Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;
7. І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.
8. А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.
9. Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,
10. Четвертий Мишманна, пятий Еремія,
11. Шестий Атай, сьомий Елиєл,
12. Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,
13. Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.
14. Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.
15. Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.
16. Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.
17. Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.
18. І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.
19. І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.
20. А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.
21. І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.
22. Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.
23. Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:
24. Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;
25. З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;
26. З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;
27. І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;
28. І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;
29. З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;
30. З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;
31. З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;
32. З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;
33. З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.
34. З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;
35. З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;
36. Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;
37. Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.
38. Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.
39. І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;
40. Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.

Псалми 77:16-20
16. Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.
17. Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18. З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19. Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20. Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.

Приповісті 19:17-19
17. Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18. Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19. Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.

Діяння Апостолів 7:1-21
1. Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?
2. Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
3. і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
4. Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
5. І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
6. Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
7. А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
8. І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
9. А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
10. і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
11. Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
12. Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
13. А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
14. Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
15. Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
16. і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
17. Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
18. аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
19. Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
20. Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
21. Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.