| Повторення Закону 27:1-26 |
| 1. І заповідали Мойсей і громадські мужі Ізраїля людові словами: Додержуйте заповідї, що я заповідаю вам сьогоднї! |
| 2. Того дня, як перейдете через Йордань у землю, що її Господь, Бог твій, тобі дає, мусиш собі поставити величезні каменї, та й побілити їх вапном; |
| 3. І як прийдеш там, напишеш на їх усї слова закону сього, щоб тобі можна було ввійти в землю, що надїляє тобі її Господь, Бог твій, в землю текучу молоком і медом, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх. |
| 4. Оце ж, як перейдете Йордань, сї каменї, що про них сьогоднї заповідаю вам, ви поставте на горі Ебаль; і побілиш їх вапном. |
| 5. І поставиш там жертівника Господеві, Богу твому, камяного жертівника; не замахнеш над ним зелїзом: |
| 6. Із цїлого, нетесаного каміння поставиш жертівника Господеві, Богу твому. |
| 7. І вознесеш на йому всепаленнє Господеві, Богу твому. |
| 8. І заколеш мирні жертви та й їсти меш там, і веселити мешся перед Господом, Богом твоїм. І напишеш на каменях всї слова закону сього, виразно виріжеш їх. |
| 9. І промовили Мойсей і сьвященники Левити до всього Ізраїля словами: Утихомирись і слухай Ізраїлю! Дня сього став єси народом Господа, Бога твого. |
| 10. Слухай же голосу Господа, Бога твого, і сповняй заповідї його і встанови його, що їх сьогоднї заповідаю тобі. |
| 11. І заповідав Мойсей того дня людові такими словами: |
| 12. Як перейдете Йордань, стануть сї на Геризим горі, щоб людей благословити: Симеон і Левій і Юда і Іссахар і Йосиф і Бенямин; |
| 13. А сї стануть на Ебаль горі, щоб проклинати: Рубен, Гад і Ассер і Зебулон, Дан і Нафталїй. |
| 14. І зачнуть Левити промовляти і казати муть грімким голосом до всїх Ізрайлитян: |
| 15. Проклят чоловік такий, що робить витїсувані чи литі постатї, гидоту перед Господом, твориво майстерської руки, і ставляє потай! І ввесь нарід нехай скаже: Амінь! |
| 16. Проклят чоловік такий, що безчестить батька свого і матїр свою! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 17. Проклят, хто пересовує межові знаки ближнього свого! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 18. Проклят, хто зведе сьлїпого з дороги! І ввесь нарід скаже: Амінь. |
| 19. Проклят, хто перекручує суд приходневі, сиротї і вдові! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 20. Проклят, хто зляжеться з жінкою батька свого, бо відхилив він батькове одїяло! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 21. Проклят, хто зляжеться з якою скотиною! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 22. Проклят, хто зляжеться з сестрою, з дочкою батька свого, або з дочкою матері своєї! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 23. Проклят, хто зляжеться з тещею своєю! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 24. Проклят, хто тайкома вбє свого ближнього! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 25. Проклят, хто бере підкуп, щоб вбити кого, щоб безвинну кров пролити! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| 26. Проклят, хто не піддержить слів сього закону, щоб сповнити їх! І ввесь нарід скаже: Амінь! |
| Повторення Закону 28:1-68 |
| 1. І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї. |
| 2. І зійдуть на тебе всї 'цї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого: |
| 3. Благословен будеш в містї і благословен на полї; |
| 4. Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх. |
| 5. Благословен буде кошик твій і дїжа твоя. |
| 6. Благословен будеш входючи, і благословен виходючи. |
| 7. Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою; по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою. |
| 8. Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій. |
| 9. Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його; |
| 10. І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе. |
| 11. І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі. |
| 12. Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї; і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш. |
| 13. І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх, |
| 14. І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм. |
| 15. Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї 'цї прокляття і справдяться над тобою: |
| 16. Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї. |
| 17. Проклят буде твій кошик і дїжа твоя. |
| 18. Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх. |
| 19. Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї. |
| 20. Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене. |
| 21. Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її. |
| 22. Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом; і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш. |
| 23. І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою. |
| 24. Замість дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш. |
| 25. Оддавати ме тебе Господь на забій перед ворогами твоїми; по одній дорозї виходити меш проти них, а сїма шляхами втїкати меш від них, і будуть гонити тебе по всїх царствах землї. |
| 26. І буде твій труп поживою усякому птаству піднебесному і зьвірам земним, і нїхто не буде відганяти їх. |
| 27. Побивати ме тебе Господь Египецькими болячками, і вередами і коростою і струпом, що не здолїєш вилїчитись від них. |
| 28. Побивати ме тебе Господь шаленнєм і слїпотою і одеревіннєм серця; |
| 29. І ходити меш в полудне помацьки кругом, як слїпий мацяє в темряві, і нїщо не вдасться тобі в дорозї твоїй; всякого дня будуть тілько неволити тебе і обдирати, і нїхто не рятувати ме тебе. |
| 30. Засватаєш жінку, а лежати ме з нею инший; збудуєш домівку, та й не жити меш в нїй; насадиш виноградник, та й не покористуєшся ним. |
| 31. Бичка твого вбють перед очима твоїми, і не їсти меш з його; осла твого заберуть перед тобою, і не вернеться тобі; дрібну скотину твою пооддають ворогам твоїм, а в тебе нїкому буде рятувати її. |
| 32. Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде. |
| 33. Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його; а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе. |
| 34. І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої. |
| 35. Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись. |
| 36. Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої; і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя. |
| 37. І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь. |
| 38. Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш; бо пожере його сарана. |
| 39. Понасаджуєш виноградники і пообробляєш; а вина не пити меш і не збирати меш грон: бо червяк поїсть їх. |
| 40. Маслинне дерево буде в тебе по всїх займищах твоїх; та не помастишся олїєю: бо маслини твої поопадають. |
| 41. Сини й дочки вродяться тобі; та вони твоїми не будуть, бо заберуть їх у полонь. |
| 42. Усї дерева твої й плоди землї твоєї хрущ поз'їдає. |
| 43. Приходень, що серед вас, підніметься висше і висше над тобою, а ти падати меш низше і низше. |
| 44. Він тобі пожичати ме, ти ж не будеш йому пожичати; він буде головою, а ти будеш хвостом. |
| 45. І спадуть на тебе всї 'цї прокляття і гонити муть за тобою і постигнуть тебе, поки не погибнеш; бо не послухав єси голосу Господа, Бога твого, і не додержав ти заповідї і встанови його, що він заповідав їх тобі. |
| 46. І будуть сї прокляття на тобі ознакою й дивом і на твому насїнню по віки. |
| 47. За те, що ти не служив Господеві, Богу твому, радїючи серцем у всїх достатках, |
| 48. Служити меш ворогам твоїм, що пішле їх на тебе Господь, в голодї й холодї терплючи смагу і недостаток у всьому. І положить він зелїзне ярмо на шию тобі, поки не знївечить тебе. |
| 49. Господь наведе на тебе нарід здалека, з кінця землї; як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш; |
| 50. Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується; |
| 51. Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе; що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе. |
| 52. І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав; і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій. |
| 53. А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої. |
| 54. Чоловік самий рознїжений і мягкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив, |
| 55. Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх. |
| 56. Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх |
| 57. Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона з'їсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх. |
| 58. Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого, |
| 59. Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари; великі і довгі муки і злі та й довгі немочі. |
| 60. І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся; і причіпляться вони до тебе. |
| 61. Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе. |
| 62. І зостанетесь ви малолюдними, а були ви лїчбою такі, як зорі небесні; бо ти не послухав голосу Господа Бога твого. |
| 63. І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її. |
| 64. І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кінця до кінця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої. |
| 65. І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме. |
| 66. І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого. |
| 67. Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов - від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш. |
| 68. І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас. |
| Псалми 39:12-13 |
| 12. Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої. |
| 13. Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду! |
| Приповісті 13:7-8 |
| 7. Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий. |
| 8. Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує. |
| Луки 6:27-49 |
| 27. Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим, |
| 28. благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших. |
| 29. Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони. |
| 30. Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся. |
| 31. І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм. |
| 32. І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять. |
| 33. І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять. |
| 34. І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж. |
| 35. Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих. |
| 36. Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден. |
| 37. І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено. |
| 38. Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам. |
| 39. Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть? |
| 40. Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його. |
| 41. Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш? |
| 42. І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого. |
| 43. Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий. |
| 44. Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду. |
| 45. Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його. |
| 46. На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю? |
| 47. Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен: |
| 48. подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї. |
| 49. Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика. |