A A A A A
Біблія протягом одного року
Квітня 15

Ісуса Навина 19:1-51
1. Жереб другий вийшов Симеонові, про (деякі) родини в поколїннї синів Симеонових; а часть їх містилася серед наслїдньої держави Юдиних синів.
2. В удїлї їх були: Вирсавія, Саба і Молада,
3. Газар-Шуал, Вала й Азем,
4. Елтолад, Бетул і Хорма,
5. Зиклаг, Бет-Маркабот і Газар-Суса,
6. Бет-Лебаот і Сарухен - тринайцять міст з їх селами,
7. Анн, Риммон, Етер та Ашан - чотири міста з їх селами,
8. І всї села навкруги названих городів аж до Баалат-Беера або Рами полуденньої. Се часть (деяких) родин у поколїннї Симеоновому.
9. Від участку синів Юдиних взято удїл синів Симеонових; земляний бо надїл синів Юдиних був надто великий про них, тож й одержали Симеонїї наслїдню державу в серединї їх паю.
10. Третий жереб вийшов про (деякі) родини Зебулона, і займище наслїдньої держави їх доходило до Сарида;
11. Гряниця ж їх тягнеться вгору до моря і до Марела, торкається до Даббесета, і впирається в річку, що перед Йокнеамом;
12. На схід сонця же повертає від Сарида на займище Кислот-Таборське, відсї йде на Даверат та тягнеться на Яфію;
13. Звідтіля проходить на схід сонця повернувшись на Гет-Хефер, на Ітту-Казин і йде далїй на Риммон, Мітоар і Нею;
14. Тодї повертає від півночі на Ханнатон, а кінчається в Іфтах-Ел долинї;
15. Дальше Каттаф, Нагалал, Симрон, Ідеала та Бетлеєм - дванайцять міст з їх селами.
16. Се наслїдня держава (деяких) родин Зебулона, се міста з їх селами.
17. Четвертий жереб, вийшов Іссахарові про (деякі) родини Іссахара;
18. А границями їх були: Езреель, Кесуллот і Сунем,
19. Хафараім, Шіон й Анахарат,
20. Раввит, Кишіон й Авез,
21. Ремот, Ен-Ганним, Ен-Хадда, та Бет-Пазез;
22. І торкається гряниця до Табора, та до Сагазима, та до Бет-Самиса, а кінчалась гряниця їх на Йорданї - шіснайцять міст із їх селами.
23. Се наслїдня держава (деяких) родин Іссахарових, се городи й села їх.
24. Пятий жереб вийшов про (деякі) родини в поколїннї Ассера;
25. А границї їх були Хелкат, Халі, Бетен і Ахсаф,
26. Аламелех, Амад і Мишал, а впирається границя в Кармел з західнього боку і в Сихор-Ливнат;
27. Тодї повертає назад на схід сонця на Бет-Дагон, торкається до Зебулона та до Іфтах-Ел долини на півночі, та до Бет-Емек і Неіел, і йде на Кабул з лївого боку;
28. Дальше Геброн, Рехов, Хаммон та Кана, до великого Сидону;
29. Тодї повертає гряниця назад до Рами та до утвердженого Тирус-города, і повертає гряниця на Хос, а кінець їй над морем у Ахсиві містечку;
30. А до того Умма, Афек та Рехоб: двайцять і два городи з їх селами.
31. Се наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї Ассер, се міста з їх селами.
32. Про Нафталїя жереб шестий, про (деякі) родини синів Нафталїєвих;
33. Гряниця їх ійшла від Хелефа, від дуброви, що при Заннанимі, до Адами-Некеба й Ябнеїла та аж до Лаккума, та кінчилась на Йорданї;
34. Звідсї гряниця повертає на захід сонця на Аснот-Табор, а звідти йде на Гуккок, і стикається на полуднї з Забулоном, а з Ассиром стикається від заходу, до Юди же й Йорданї від сходу сонця.
35. А утверджені міста були: Зиддим, Зер, Гаммат, Раккат і Хинерет,
36. Адама, Рама й Асор,
37. Кедес, Едрея і Ен-Газор,
38. Іреон, Мигдал-Ел, Горем, Бет-Аннат і Бетсамис - девятнайцять городів з їх селами.
39. Се була наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї синів Нафталїєвих, се міста з їх селами.
40. Про (деякі) родини в поколїннї синів Данових вийшов жереб семий;
41. А границею наслїдньої держави їх були: Зора, Естайол, та Ір-Семеш,
42. Шаалаввин, Аіалон, Іла,
43. Елон, Тимната й Екрон,
44. Елтеке, Гиббетон і Баалат,
45. Ігуд, Бене-Барак і Гат-Риммон,
46. Ме-Яркон і Раккон вкупі з займищем проти Йоппії. І вийшов пай синів Данових надто малий для них.
47. Тодї Данії вийшли на війну проти Ласем, звоювали його та й підневолили в крівавому бою, і взяли його в свою державу та й осїлись у ньому і проложили йому прізвище Ласем-Дан в імя предка свого Дана.
48. Се наслїдня держава (деяких) родин у поколїннї Дана, се городи з їх селами.
49. Як же скінчили вони подїл землї по гряницям її, тодї надїлили сини Ізраїля наслїдню державу Йозуйові Нуненкові серед себе.
50. По обітницї Господнїй надїлили вони йому місто, яке собі бажав, се б то Тамнат-Сараа на Ефраїмових горах. І укріпив він місто і осївсь у йому.
51. Се та наслїдня дїлениця, що подїлили по жеребам Елеазар сьвященник та Йозуа Нуненко та голови в поколїннях Ізрайлевих у Силомі перед Господом при входї в громадський намет. І сим робом закінчили вони подїл (обітованої) землї.

Ісуса Навина 20:1-9
1. І рече Господь Йозейові:
2. Промов до синів Ізрайлевих так: Попризначуйте собі охоронні міста, що про них я вам глаголав через Мойсея,
3. Щоб убийця, той хто необачно, ненароком убє чоловіка, утїкав туди, щоб вони служили вам прибіжищем од кровоместника
4. І хто втече в одно з тих міст, нехай стане у входу до міста, і принесе справу свою перед мужів громадських сего города. Тодї нехай вони приймають його до себе в город і дають йому притулок, щоб йому жити між ними.
5. І коли кровоместник уганяти ме за ним, так щоб вони не видавали убийця йому: бо він убив свого ближнього ненароком, не ворогувавши на нього перше.
6. Нехай він пробуває в тому містї, аж покіль стане задля свого присуду перед громадою, аж до смертї первосьвященника, що того часу старшинувати ме. Тодї можна убийцеві вернутись у свій город і в свою домівку в тому містї, звідкіля він утїк.
7. І присьвятили вони Кедес в Галилеї на Нафталїєвій горі, та Сихем на Ефраїмовій горі, та Киріат-Арбу, се б то Геброн, на Юдиній горі;
8. А по тім боцї Йорданї навпроти Ерихону на схід сонця віддїлили, Бецер у степу, на поділлї, в поколїнню Рубена, та Рамот у Галадї, в поколїнню Гадовому, та Голан у Базанї, в поколїнню Манассієвому.
9. Сї городи призначено про всїх синів Ізраїля і про чужениць, що пробували між ними, щоб усякий, хто туди втїкати ме, убивши ненароком людину, не вмер від руки кровоместника, перш нїж він стане перед громадою.

Псалми 46:1-6
1. Проводиреві хора: для синів Корея: після голосу аламот, пісня. Бог нам прибіжище і сила, поміч скора в нещастях.
2. Тому не злякаємось, хоч би земля зворушилась і гори захитались серед моря.
3. Хоч би ревіли і пінились поводї його, гори тряслись від його досади.
4. Ріка - потоки її звеселяють город Божий, сьвяте місце домівок Найвисшого.
5. Бог серед него, він не захитається; Бог допоможе йому, як настане ранок.
6. Заворушились народи, захитались царства; підняв він свій голос - земля розтопилась.

Приповісті 14:7-11
7. Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8. Мудрість розумного - свою дорогу знати, дурнота ж безумних - збиватись із дороги.
9. Недоумки з гріха сьміються, а між праведними - ласкавість.
10. Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11. Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.

Луки 12:32-59
32. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
34. Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35. Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36. і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37. Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38. І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39. Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40. Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41. Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42. Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43. Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45. Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46. прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47. Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48. Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49. Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? - тільки щоб запалав уже.
50. Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51. Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52. буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53. Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54. Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55. А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56. Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57. Чом же й про себе не судите право?
58. Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59. Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.