A A A A A
Error:
BookNum: 4 Chapter: 27 VerseStart: 23 VerseShouldHave: 22
Біблія протягом одного року
Марш 15

Числа 27:1-23
1. І приступили дочки Зелофхада, сина Гефера, сина Гілеада, сина Макіри, сина Манассії, із родини Манассії, сина Йосифа, і се імена дочок його: Махля, Ноя та Хогля, та Милка та Тирза.
2. І стали вони перед Мойсейом та Елеазаром сьвященником і перед князями й перед усією громадою, коло входу в соборний намет, і промовили:
3. Батько наш умер у степу, хоть і не було його між ротою, що зібралась проти Господа в ротї Кораговій, та за свій гріх вмер він; синів же у його не було.
4. Чому ж би мало пропасти імя панотця нашого з роду його за те, що нема сина в його? Дай нам власність між братами батька нашого!
5. І принїс Мойсей справу їх перед Господа.
6. І рече Господь Мойсейові:
7. Праведно дочки Зелофхадові говорять; треба ж тобі надїлити їм наслїдню державу між братами батька їх і нехай перейде на них батьківщина їх.
8. А синам Ізраїля казати меш: Коли вмер чоловік і нема в його сина, так мусите перевести наслїддє його на дочку його.
9. А коли нема в його дочки, так оддасьте наслїддє його братові його.
10. А коли нема в його братів, так оддасьте наслїддє його батьковим братам його.
11. А коли нема братів у батька його, так оддасьте наслїддє родичові його, найближшому в родинї його, і держати ме його він. І буде се синам Ізрайлевим правосудня установа, як заповідав Господь Мойсейові.
12. І рече Господь Мойсейові: Ізійди на Абарім гору, і побачиш землю, що я надїлив синам Ізрайлевим.
13. І як побачиш, так прилучишся до народу твого, як прилучивсь Арон, твій брат;
14. Бо збунтувались ви проти слова мого в Зин степу, в час сварки громадської, щоб явити сьвятость мою перед очима їх (се єсть при водах Мериви, у Кадесї, в Зин степу).
15. І промовив Мойсей до Господа, кажучи:
16. Господе, Боже духів усякого тїла, постав над громадою чоловіка,
17. Щоб виходив і ввіходив перед ними, і щоб виводив їх і вводив їх, щоб не була громада Господня, як отара, що нема в неї пастуха.
18. І рече Господь Мойсейові: Возьми собі Йозея Нуненка; чоловіка, в котрого дух, і положи на його руку твою; і постав його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою.
19. І дай йому повелїння перед очима їх.
20. І удїли йому достойньства свого, щоб корилась йому вся громада синів Ізрайлевих.
21. І нехай стане він перед Елеазаром сьвященником, а той питати ме за його про суд урім* перед Господом. По слову його вони виходити муть і по слову його ввіходити муть, він сам і всї сини Ізрайлеві з ним, уся громада.
22. І вчинив Мойсей, як заповідав йому Господь, і взяв Йозея і поставив його перед Елеазаром сьвященником і перед усією громадою; і положив руки на його і передав йому повелїння, як заповідав Господь через Мойсея.
23. І промовив Господь до Мойсея:

Числа 28:1-31
1. Повели синам Ізрайлевим і скажи їм: Приноси мої, хлїб мій, на огняні жертви мої, на любі пахощі мої мусите приносити менї у призначений час.
2. І скажи їм: Ось які огняні жертви маєте приносити Господеві: двоє ягнят перволїтних без скази, щодня, як повсячасне всепаленнє.
3. Одно ягня принесеш уранцї, а друге ягня принесеш між двома вечорами;
4. А як хлїбну жертву, одну десятину ефи муки пшеничної, перемішаної з четвертиною гіна олїї забиваної.
5. Повсячасне всепаленнє, що установлено його на Синай горі про любі пахощі, огняна жертва Господеві.
6. А як жертву ливну четвертину гіна про одно ягня. У сьвятинї мусиш приносити Господеві жертву ливну з кріпкого напитку.
7. А ягня друге принесеш між двома вечорами; хлїбну і ливну жертву як вранцї принесеш до того, огняну жертву любих Господеві пахощів.
8. А в день субітний двоє ягнят без скази і дві десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю, та жертву ливну до того.
9. Се всепаленнє в день субітній, що суботи, опріч всепалення повсячасного і його жертви ливної.
10. А як настає ваш місяць, приносити мете на всепаленнє Господеві: двоє бичків та одного барана, семеро ягнят перволїтків без скази;
11. А до кожного бичка три десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю як хлїбну жертву; а до одного барана дві десятини муки пшеничної, перемішаної з олїєю, як жертву ливну;
12. І до кожного ягнятї по десятинї муки пшеничної, перемішаної з олїєю, як хлїбну жертву. Се всепаленнє, любі пахощі, огняня жертва Господеві.
13. А їх жертви ливні: пів гіна до одного бичка, і третина гіна до одного барана, а четвертина гіна до ягнятї. Се всепаленнє новомісячне, по всї місяцї року.
14. І козла одного на жертву за гріх приносити муть Господеві, опріч всепалення повсячасного з возливаннєм його.
15. А первого місяця, на чотирнайцятий день місяця паска Господеві;
16. А на пятнайцятий день того місяця сьвято; сїм день опрісноки треба їсти,
17. На первий день будуть сьвяті збори у вас, і нїякого дїла робочого не робити мете.
18. А будете приносити жертву огняну, всепаленнє Господеві: двоє бичків, та одного барана, та семеро ягнят перволїтків; без скази мусять у вас бути;
19. А як жертву хлїбну до них: муки пшеничної перемішаної з олїєю, три десятини ефи на одного бичка і дві десятини на барана;
20. По десятинї принесете на кожне з сїмох ягнят.
21. І козла одного про жертву за гріх на спокутуваннє за вас.
22. Опріч всепалення ранїшного, повсячасної жертви огняної, приносити мете се.
23. Се будете приносити через сїм день; як хлїб огняної жертви, пахощі любі Господеві; опріч всепалення повсячасного будете приносити се вкупі з жертвою ливною.
24. А на семий день будуть сьвяті збори в вас: і жадної роботи не робити мете.
25. І в день первеньцїв, як приносите нову хлїбну жертву Господеві, послї вашого сьвята однотижневого будуть сьвяті збори в вас; жадної роботи не робіть.
26. І принесете всепаленнє на любі пахощі Господеві: двоє бичків, одного барана, семеро ягнят перволїтків;
27. І жертву хлїбну до них: муки пшеничної перемішаної з олїєю три десятини ефи на одного бичка, дві десятини на одного барана,
28. По десятинї на кожне з сїмох ягнят;
29. Одного козла на спокутованнє за вас.
30. Опріч всепалення повсячасного вкупі з хлїбною і ливною жертвою будете приносити їх, без скази будуть вони в вас.
31. Спробуйте і дізнайтесь, що Господь благий; щасливий чоловік той, що вповає на него.

Псалми 34:8-14
8. Бійтесь Господа, ви, сьвяті його! Бо не знають недостатку ті, що бояться його.
9. Левчуки терплять голод і недостаток, але ж ті, що шукають Бога, у всякому добрі не зазнають недостатку.
10. Прийдїте, сини людські, послухайте мене; навчу вас страху Господнього.
11. Хто чоловік той, що рад би жити, любить днї, щоб вжиткувати добро?
12. Держи язик від злого, а уста твої, щоб не говорили зрадливо;
13. Одвертайсь від злого і твори добро, шукай супокою і дбай про него.
14. Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.

Приповісті 11:29-29
29. Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.

Марк 14:1-26
1. Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
2. А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
3. Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
4. Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
5. Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
6. Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
7. Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
8. Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
9. А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
10. Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
11. І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
12. І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
13. і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
14. І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
15. І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
16. І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.
17. І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
18. Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
19. Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
20. Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
21. Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
22. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
23. І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
24. Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
25. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.