A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 9

Вихід 29:1-46
1. І ось що мусиш чинити з ними, щоб їх посьвятити в сьвященники менї: Возьми бичка одного та два барани, без пороку.
2. Та опрісноків і незаквашених коржиків, змішаних з оливою, та ладок незаквашених, оливою помазаних: з питльованої муки пшеничної поробиш їх.
3. І положиш їх у кошик, і принесеш у кошику, ведучи бика і два барани.
4. Арона ж і сини його приведеш до входу громадянського намету та й пообмиваєш їх водою.
5. І візьмеш шати та й надїнеш на Арона хитон і верхню шату до наплїчника, і наплїчника, і нагрудника, та й привяжеш йому наплїчника мережаним поясом наплїчника.
6. І возложиш йому на голову кедар, і надїнеш диядему сьвятинї на кедар.
7. І возьмеш миро, та й золлєш на голову йому і помажеш його.
8. І сини його приведеш, і понадїваєш на їх хитони.
9. І попідперізуєш їх поясами, Арона й сини його, і понакладаєш клобуки на їх, і буде їм сьвященство установою вічною; і приручиш усе Аронові та синам його.
10. І приведеш бичка на жертву перед громадянський намет, і возложить Арон і сини його руки свої на голову бичкові.
11. І заколеш бичка перед Господом коло входу до громадянського на-мету.
12. І возьмеш телячої крові та положиш на роги жертівника пучкою твоєю, а всю кров виллєш до підніжка жертівника.
13. І возьмеш увесь жир, що вкриває тельбухи, та чепець над печінкою, та обидві нирки і жир, що кругом них, та й пустиш димом на жертівнику.
14. А мясиво теляче і шкіру його і кал його спалиш на вогнї за табором: се за гріх.
15. І барана одного теж возьмеш. І возложать Арон та сини його руки свої на голову баранові.
16. І заколеш барана та й возьмеш крові його та й побризкаєш на жертівника з усїх боків.
17. А барана розіймеш на частини, і виполощеш тельбухи його й ноги його, та й положиш до частин його й до голови його.
18. І цїлого барана пустиш димом на жертівнику: Се всепаленнє Господеві, пахощі любі; огняна жертва Господеві.
19. І возьмеш барана другого, і возложить Арон та сини його руки свої на голову баранові.
20. І заколеш барана, і возьмеш крові його й положиш на край правого вуха Арона і на край правого вуха синів його, і на великий палець правих рук їх, і на великий палець на правих ногах їх, і побризкаєш кровю на жертівника з усїх боків.
21. І возьмеш крові, що на жертівнику, та мира, та й побризкаєш на Арона й на одїж його, на синів його і на одїж синів його з ним; і буде він сьвятий і шати його, і сини його і шати синів його з ним.
22. І возьмеш од барана жир та курдюк, і жир, що вкриває тельбухи, та чепець від печінки й обидві нирки і жир, що кругом них, і праву литку - бо се баран посьвятний.
23. Та бохонець хлїба один, та мазану паленицю одну, і ладку одну із кошика прісного хлїба, що перед Господом;
24. І положиш усе те на руки Аронові і на руки синів його, і принесеш жертву гойдану перед Господом.
25. І возьмеш те з рук їх, та й пустиш димом на жертівнику опріч всепалення, на любі пахощі перед Господом. Се огняна жертва Господеві.
26. І возьмеш ти груди з барана, що про Арона, і принесеш як гойдану жертву перед Господом; і буде вона частиною тобі.
27. І осьвятиш грудину гойданої жертви і литку піднесеної жертви від барана посьвятного, з того, що про Арона, і з того, що про синів його;
28. І буде Аронові й дїтям його доходом від синів Ізрайлевих, бо се жертва підношення; а мусить бути жертва підношення від синів Ізрайлевих, від їх жертов примирення: їх жертва підношення Господеві.
29. А сьвяті шати, що в Арона, будуть його дїтям по йому, щоб їх помазувано в їх, і висьвячувано їх.
30. Сїм день надївати ме їх син його, котрий буде послї його сьвященником, котрий увійде у громадський намет, щоб служити в сьвятинї.
31. А барана сьвяченого возьмеш і звариш мясиво його в сьвятому місцї.
32. І їсти муть Арон і сини його мясиво бараняче й хлїб, що в кошику, коло входу в громадський намет.
33. І їсти муть вони те, чим покутовано гріхи, на прирученнє їм сьвященства, щоб їх висьвятити; чужий же не їсти ме; бо се сьвяте.
34. І коли зостанеться що до ранку од мясива посьвятного й від хлїба, мусиш спалити останок огнем. Не їсти меш; бо се сьвяте.
35. І поробиш Аронові й синам його все так, як я заповідав: сїм день висьвячувати меш їх.
36. А теля на гріхову покуту приноситимеш щодня, і очистиш жертівника, зробивши покуту; та помажеш його, щоб посьвятити його.
37. Сїм день покутувати меш про жертівника і сьвятити меш його; і зробиться жертівник сьвятинею над сьвятинями: хто доторкнеться до жертівника, буде сьвятий.
38. От що приносити меш на жертівнику: двоє ягнят перволїтків, день в день, повсячасно.
39. Перве ягня приносити меш ураньцї, а ягня друге приносити меш між двома вечорами.
40. Та десятину питльованої муки, змішаної з четвертиною гіна забиваної олїї, і ливну жертву четвертину гіна вина, до первого ягняти.
41. А друге ягня приносити меш між двома вечорами; як дар ранїшний і як ливну жертву його, так жертвувати меш про любі пахощі, огняну жертву Господеві.
42. Се мусить бути жертва всепалення повсячасно в роди ваші, коло входу в громадський намет, перед Господом, де зустрічати мусь із вами, щоб розмовляти з тобою тамо.
43. І сходити мусь тамо з синами Ізрайлевими, і сьвятити меться намет сьвятостю моєю.
44. І осьвячу громадського намета й жертівника; Арона ж і синів його посьвячу, щоб служили менї сьвященниками.
45. І витати му між синами Ізрайлевими і буду їм Богом.
46. І зрозуміють вони, що я Господь, Бог їх, що вивів їх із Египецької землї, щоб витати менї проміж їх; я Господь, Бог їх.

Вихід 30:1-38
1. І построїш менї жертівника на куреннє кадильне; з дерева акацієвого зробиш його.
2. Локіть завдовжки він і локіть завширшки, четверокутний він буде, і два ліктї заввишки; і роги його одноцїльні з ним.
3. І обложиш його щирим золотом верх його, всї боки його і роги його. І зробиш до його вінець золотий навкруги.
4. І дві каблучки золоті зробиш до його під вінцем його. По обох боках його поробиш їх, і будуть вони про жердки, щоб носити його ними.
5. І поробиш носила з дерева акацієвого, та й пообкладуєш їх золотом.
6. І постановиш його проти завіси, се єсть перед скринею сьвідчення і проти віка, що над сьвідченнєм, і де буду сходитись з тобою.
7. І кадити ме Арон кадилом на йому з ранку до ранку; як понаготовляє лямпи, мусить кадити;
8. І як запалює Арон лямпи між двома вечорами, мусить кадити; вічне кадило перед Господом в роди ваші.
9. Не приносити мете на його кадил чужих, нї всепалення, нї приносів; і поливальної жертви не лити мете на його.
10. І покуту робити ме Арон на роги його, раз в рік, кровю жертви покути за гріх і примирення, буде що року раз покутувати за його в роди ваші: Сьвятиня над сьвятинями він Господеві.
11. І рече Господь Мойсейові тако:
12. Як перелїчувати меш сини Ізрайлеві, так нехай кожен при перелїку дасть Господеві за душу свою викуп, і не буде в них лиха, як перелїчувати муть їх.
13. Ось що мусять вони давати: всї що переходити муть до перелїчених, пів секеля, після секеля сьвятинї (двайцять гер один секель) пів секеля яко приніс Господеві.
14. Двайцятилїток і старше хто переходить до перелїчених, мусить давати приноса Господеві.
15. Багатий не більш, і вбогий не меньше пів секеля мусить давати, як приніс Господеві, на покуту душ їх.
16. І брати меш срібло покутне від синів Ізрайлевих, та й давати меш його на службу в громадський намет; і буде воно синам Ізрайлевим поминаннєм перед Господом, на покуту душ ваших.
17. І рече Господь Мойсейові тако:
18. Зробиш ти вмивальницю мідяну й підставку до неї мідяну, на обмиваннє, і поставиш її між наметом громадським і жертівником, і наллєш до неї води.
19. І обмивати муть у йому Арон і сини його руки свої й ноги свої.
20. Як входять вони в громадський намет, мусять пообливатись водою, щоб не померти; або як приступають до жертівника на служеннє, щоб закурити огняну жертву Господеві.
21. Мусять пообмивати руки свої й ноги свої, щоб не померти; і буде се установою віковічньою йому й насїнню його в роди їх.
22. І рече Господь Мойсейові так:
23. Возьми теж собі пахощів найдорожших: мирри чистої пятьсот секелїв, та цинамону пахущого половину того, двістї і пятьдесять, і кальмусу пахущого двістї і пятьдесять,
24. І кассії пятьсот, по секелю сьвятинї, та олїї оливної один гін.
25. І зробиш із того миро сьвятого помазання, мішане мастило пахуще, робом аптикарським; се буде олїя сьвятого помазання.
26. І мусиш помазати ним громадський намет і скриню сьвідчення,
27. І стіл і всю посудину його, і сьвітильника, і посудину його, і жертівника кадильного,
28. І жертівника до всепалення, і вмивальницю і підставку її,
29. І поосьвячуєш їх; і будуть вони пресьвятими: хто доторкнеться до них, буде сьвятий.
30. І Арона й сини його намастиш і висьвятиш їх на сьвященників менї.
31. До синів же Ізрайлевих мусиш промовити: Миром сьвятого помазання мусить се бути менї в роди ваші.
32. На людське тїло не будете його зливати, і по складу його не робити мете такого собі. Сьвяте воно, і сьвятим мусить бути вам.
33. Хто зробив би таке мішаннє, та хто помаже ним чужого, викорениться той ізміж людей своїх.
34. І Господь рече до Мойсея: Возьми запашне коріння: Стакте та кадильну черепашину, та гальбан, запашне коріння і чистий яловець, з усього по рівній частинї,
35. І зроби з того майстерно зложене кадило, робом аптикарським стерте, чисте, сьвяте.
36. І розтовчи на порох, і положи із сього перед сьвідченнєм в наметї громадському, де сходити мусь з тобою; пресьвята сьвятиня буде для вас.
37. І кадило, що зробити маєш, по складу частей його нїхто не сьміє робити для себе; буде воно в тебе сьвяте для Господа.
38. Хто б таке зробив, щоб понюхати його, той викорениться зміж людей своїх.

Псалми 20:6-9
6. Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.
7. Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.
8. Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.
9. Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!

Приповісті 6:6-23
6. Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
7. Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
8. А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
9. Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
10. Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
11. А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
12. Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
13. Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
14. У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
15. За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий - без рятунку.
16. От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
17. Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
18. Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
19. Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.
20. Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
21. На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
22. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
23. Бо заповідь - се твій сьвітильник, навчаннє - се сьвітло, дорога ж до жизнї - се докір і наука;

Матвія 25:1-30
1. Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
2. Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3. Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
4. Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
5. Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
6. О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7. Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
8. Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
9. Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
10. Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
11. Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12. Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
13. Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
14. Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15. і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
16. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17. Так само й той, що два, придбав і він других два.
18. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
20. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25. і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27. так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29. Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30. І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.