A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 14

Вихід 39:1-43
1. А з блавату й пурпуру й кармазину поробили мережані шати до служби в сьвятинї, і поробили сьвяті шати для Арона, як заповідав Господь Мойсейові.
2. І зробив наплїчника Аронові з золота, та з блавати та з пурпуру й кармазину й тонкого полотна з пряжі.
3. І повибивали із золота пластинки, та й порозтинали їх на нитки, щоб гаптувати ними по блавату і по пурпуру й кармазину і по всякому полотну, робом майстерним.
4. Поробили на йому нарамники, що до купи спинались.
5. А мережаний пояс, котрим привязувано його, що був поверх його, був з тої ж самої тканини, одної з ним роботи: із золота, блавату, пурпуру й кармазину й тонкого полотна з пряжі, як заповідав Господь Мойсейові.
6. Та й оправили вони два каменї ониксові в оправу золоту, вирізавши печатньою різьбою імена синів Ізрайлевих.
7. І повставляли їх у нарамника з боків, яко каменї на спомин синам Ізрайлевим: як повелїв Господь Мойсейові.
8. І зробив нагрудника роботою штучно ткарською, як робота наплїчника: із золота, блавату, пурпуру й кармазину й тонкого полотна з пряжі.
9. Був він четверокутний; двоїстим зробили нагрудника, пядь завдовжки і пядь завширшки, двоїстий був.
10. І обложили його чотирма рядами каміння; один ряд: Сардїй, топаз і смарагд, ряд первий;
11. А другий ряд: Гранат, сафір і диямант;
12. А третїй ряд: Опаль, ахат і аметист;
13. А четвертий ряд: Хризолїт, оникс і яспіс; оправлені в оправу золоту, кожний в гнїздочку свойму.
14. А на каміннях були імена синів Ізрайлевих; дванайцять, по прізвищам їх; вирізані як на печатцї, кожен з імям своїм, про дванайцять колїн.
15. І поробили на нагруднику ланьцюжки, плетені як шнурочки, з чистого золота.
16. Та й зробили дві оправки із золота і дві каблучки із золота по двох кінцях і причіпили дві каблучки нагрудника.
17. І привязали два плетені шнурки золоті до двох каблучок на двох кінцях нагрудника.
18. А обидва кінцї двох плетених шнурків причіпили до двох оправок та й приставили їх до нарамників наплечника, з лицьового боку його.
19. І зробили ще дві каблучки золоті та й причіпили на двох кінцях нагрудника, з краю його, що сподом до наплїчника.
20. І зробили знов дві каблучки золоті та й причіпили на двох нарамниках наплїчника внизу до лицьового боку його, саме там, де звязується до купи поясом наплїчника.
21. І привязали вони нагрудника каблучками його до каблучок наплїчника шнурком блаватовим, щоб він був над поясом наплїчника та щоб не одставав нагрудник од наплїчника: так як заповідав Господь Мойсейові.
22. І зробив верхню шату до наплїчника робом ткацьким, всю з блавату.
23. І пазуха в верхньої шати була по серединї її як пазуха в панцері; облямовано кругом пазуху, щоб не дерилась.
24. І поробили долиною у верхньої шати гранатові яблочка з блавати й пурпуру й кармазину пряденого.
25. І поробили дзвоники з золота щирого та й попричіплювали дзвоники між гранатовими яблочками по рубцю верхньої шати з усїх боків.
26. Дзвоник і граната, дзвоник і граната по рубцю шати з усїх боків, щоб у їй правити службу: як Господь заповідав Мойсейові.
27. І поробили хитони з бавовняної тканини Аронові й синам його;
28. І кедар з білої тканини, і окрасу високих клобуків з білої тканини, і спідне платтє полотняне з пряденої бавовни.
29. І пояси з пряденої бавовни, з блавату й пурпуру й кармазину, робом гаптярським, так як заповідав Господь Мойсейові.
30. І зробили бляху, сьвяту диядему, з золота щирого, і написали на їй надпись різьбою печатньою: Сьвятиня Господеві!
31. І привязали до неї шнурок блаватовий, щоб привязати ним на кедарі зверху, так як заповідав Господь Мойсейові.
32. І скіньчили всю роботу храмини і намета соборного. І поробили синове Ізрайлеві все; як заповідав Господь Мойсейові, так і зробили вони.
33. І принесли храмину до Мойсея: намет і всю посудину його, клямри його, дошки його, засуви його і стовпи його і підніжки його;
34. І покриттє його з баранячих шкір крашених і покриттє з барсучих шкір, і завісу роздімаючу.
35. І скриню сьвідчення, і носила до неї і віко;
36. Стола й усю посудину його і покладний хлїб;
37. Сьвітильника чистого і лямпи до його, лямпи вставлювання, і всю посудину його й олїю на сьвітло;
38. І золотого жертівника і миро, і запашні кадила; і опону до входу в намет.
39. Жертівника мідяного, і грати його мідяні, жердки його і всю посудину до його; вмивальницю і стояло її;
40. Опони до двора, стовпи його і підніжки їх; опону до воріт в дворі, його посторонки і прикілки; і всю посудину до служення в храминї намета соборного.
41. Шату мережану до служби в сьвятинї й сьвяті шати для Арона сьвященника і шати для синів його, щоб служити службу сьвященну.
42. Усе, як заповідав Господь Мойсейові, так і поробили синове Ізрайлеві всяку роботу.
43. І оглядав Мойсей всю роботу, і бачив, що зробили вони; як заповідав Господь, так і поробили вони; та й благословив їх Мойсей.

Вихід 40:1-38
1. І рече Господь Мойсейові:
2. В день первого місяця, в день первий, поставиш ти храмину громадського намету.
3. І поставиш там скриню сьвідчення, і закриєш скриню завісою.
4. І внесеш стола і пороставляєш те, що роставляти меться на йому; і принесеш сьвітильника, та й поставиш лямпи на йому.
5. І поставиш ти жертівника золотого, щоб приносити кадило перед скринею сьвідчення. І повісиш опону коло входу в храмину.
6. І поставиш жертівника для всепалення перед входом в храмину громадянського намету.
7. І поставиш умивальницю між громадянським наметом і жертівником, і наллєш до неї води.
8. І поставиш двора навкруги та й повісиш опону у воротах двора.
9. І візьмеш мира та й помажеш храмину і все, що в їй, і осьвятиш її і всю посудину її; і буде вона сьвятинею.
10. І помажеш жертівника на всепаленнє і ввесь посуд його, та й осьвятиш ти жертівника; і буде жертівник пресьвятим.
11. І помажеш умивальницю і підніжок її, та й осьвятиш її.
12. І приведеш Арона й сини його до входу в громадський намет та й пообливаєш їх водою.
13. І вдягнеш Арона в шати сьвященні та й помажеш його і осьвятиш його, щоб він служив менї службу сьвященну.
14. І сини його приведеш і повдягаєш їх у хитони.
15. І помажеш їх, як помазав отця їх, щоб служили менї службу сьвященну. І буде їм помазаннє на вічне сьвященство в роди їх.
16. І вчинив Мойсей усе; як заповідав йому Господь, так і вчинив він.
17. І в первий місяць, другого року, в первий день місяця поставлено храмину.
18. І поставив Мойсей храмину, і поукріплював підніжки її, і пороставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її;
19. І напяв намета над храминою, і поклав накриттє наметове зверху в його, як заповідав Господь Мойсейові.
20. І взяв сьвідоцтво та й положив в скриню, і приправив носила до скринї, і поставив віко на скриню зверху.
21. І внїс він скриню в храмину і спустив завісу, і закрив скриню; як заповідав Господь Мойсейові.
22. І поставив стола в громадському наметї побіч скринї на північ, знадвору завіси;
23. І положив на йому хлїби рядом перед Господом, як повелїв Господь Мойсейові.
24. І поставив сьвітильника в громадському наметї навпроти стола, на полуденньому боцї храмини.
25. І пороставляв лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсейові.
26. І поставив жертівника золотого в громадському наметї перед завісою,
27. І закурив на йому запашне кадило, як заповідав Господь Мойсейові.
28. І повісив опону коло входу в храмину.
29. А жертівника для всепалення поставив коло входу в храмину громадського намету, і принїс на йому всепаленнє, як повелїв Господь Мойсейові.
30. І поставив умивальницю між громадським наметом та жертівником, і налив до неї води на обмиваннє.
31. І почали обмивати в їй Мойсей, Арон і сини його руки і ноги свої;
32. Як увіходили в громадський намет, і як приступали до жертівника, обмивались, як заповідав Господь Мойсейові.
33. І поставив двора навкруги храмини й жертівника, і повісив опону у воротях двора. І довершив так Мойсей дїло.
34. І вкрила хмара громадський намет, і слава Господня сповнила храмину.
35. І не зміг Мойсей увійти в громадський намет; на йому бо почивала хмара і слава Господня сповнила храмину.
36. І як піднялась хмара над храминою, рушали далї сини Ізраїльські, покіль було мандруваннє їх.
37. Як же хмара не підіймалась, не рушали далїй, аж покіль вона знов піднялась.
38. Бо хмара Господня була в день над храминою, у ночі ж була вона поломяною перед очима усього дому Ізрайлевого, по ввесь час їх мандрування.

Псалми 22:16-21
16. Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17. Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18. Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19. Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20. Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21. Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.

Приповісті 8:22-31
22. Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
23. Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
24. Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
25. Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
26. Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
27. Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
28. Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
29. Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, -
30. Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
31. Веселячись на земному крузї його, радість же моя була - дїти людські.

Матвія 27:1-26
1. Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;
2. і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3. Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї,
4. кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5. І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6. Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові.
7. Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8. Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9. Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10. і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11. Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12. А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого.
13. Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14. І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15. На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.
16. Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.
17. Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18. Знав бо, що через зависть видали Його.
19. Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.
20. Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21. Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22. Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.
23. Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24. Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25. І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.
26. Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.