| Вихід 35:1-35 |
| 1. І зібрав Мойсей всю громаду синів Ізрайлевих і каже до них: |
| 2. Ось що заповідав Господь вам чинити: Шість день можна вам робити, семий же день мусить вам бути сьвятим днем, субота відпочинку Господеві. Хто робить у сей день, всякому смерть. |
| 3. Не будете запалювати багаття в усїх ваших домівках в день субітнїй. |
| 4. І промовив Мойсей до всїєї громади синів Ізрайлевих так: От що заповідав Господь, глаголючи: |
| 5. Принесїте від себе жертву підношення Господеві. Кожен охочий нехай принесе Господеві приніс: золото, срібло і мідь. |
| 6. І блават і пурпур та кармазин та тонке полотно і козину шерсть; |
| 7. І баранячі шкіри червоні, і шкури барсучі, і дерево акацію, |
| 8. І олїю на сьвітло, і пахощі на миро помазання і на запашне кадило. |
| 9. Каміннє ониксове і каміннє до вставлювання на нагрудник і наплїчник. |
| 10. І кожен мудрий серцем ізміж вас прийде і робити ме все, що заповідав Господь. |
| 11. Храмину його і покриттє її, і гаки її, і дошки її, і засуви її, і стовпи її, і підстави її, |
| 12. Скриню і жердки її, і віко, і завісу, |
| 13. Стола й носила його, й усю посудину його, і покладний хлїб; |
| 14. Сьвітильник на сьвітло, і посудину його, і лямпи його, і олїю на сьвітло; |
| 15. І жертівника кадильного і носила його, і миро, і запашне кадило, і завісу коло входу до храмини; |
| 16. Жертівника на всепаленнє і грати до його мідяні, жердки його і всю посудину його, умивальницю й підставу до неї; |
| 17. Опони у дворі, і стовпи до них, і підставки їх, і мату до воріт у дворі; |
| 18. Кіллє до храмини, і кіллє до двора, і посторонки до них; |
| 19. Шати до служення в сьвятинї; шати сьвяті для Арона, сьвященника, і шати для синів його, щоб служити сьвященну службу. |
| 20. І відійшла вся громада синів Ізрайлевих од лиця Мойсейового, |
| 21. І поприходили всї, кого підіймало серце його, і всї, кого заохочував дух його, і подавали приноси Господнї на будову громадського намету і на всякі потребини його, і на шати сьвяті. |
| 22. І поприходили вони, чоловіки й жіноцтво, всї, скільки було їх охочого серця, і подали запинки й сережки, й каблучки, і золоті намиста, і всяку золоту посудину, |
| 23. І всякий, в кого знайшовся блават, і пурпур, і кармазин, і тонке полотно, і козина шерсть, і шкіри баранячі червоні, і шкіри барсучі, приносив. |
| 24. Усякий, в кого була жертва срібна й мідяна, подавав жертву приношення Господеві; і всякий, в кого знайшлось дерево акація до всякої службової роботи, подавав. |
| 25. І все жіноцтво, в якого було мудре серце, почало прясти своїми руками, і подавали свою пряжу: на блават, і пурпур, і кармазин, й тонке полотно. |
| 26. І все розумне жіноцтво, кого серце підіймало на мудрощі, пряли козину шерсть. |
| 27. А князї подавали каміннє ониксове і каміннє до вставлювання для наплїчника і нагрудника. |
| 28. І пахощі й олїю на сьвітло і на миро, і на запашне кадило. |
| 29. Дїти Ізрайлеві, всякий чоловік і всяка жінка, в котрої було охоче серце, подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея, творити, подавали добровільні дари Господеві. |
| 30. І рече Мойсей синам Ізрайлевим: Дивітесь, покликав Господь Безалеїла, сина Урії Гурієнка, із колїна Юдиного. |
| 31. І сповнив його духом Божим на мудрощі, і розуміннє, і знаннє, і на всяке ремество, |
| 32. Щоб майстерне видумувати та вироблювати із золота й срібла і мідї, |
| 33. І вирізувати каміннє до вставлювання, і вирізувати з дерева, робити всяку штучну роботу; |
| 34. І вложив йому в серце навчати, йому й Оголїябові Ахисамашенкові, з роду Данового. |
| 35. Сповнив їх серце мудрощами до вироблювання всякої роботи різьбяра і майстерного ткача і гаптяря, по блавату і по пурпуру і по кармазину, і по тонкому полотну, і ткача: всїх тих, що всяку роботу вироблюють і штучні речі видумують. |
| Вихід 36:1-38 |
| 1. І робили, як заповідав Господь, Безалеїл та Оголїаб і всякий мудросердий чоловік, кому дав Господь мудрість і розуміннє, щоб знали, як робити всяку потрібну роботу в сьвятинї. |
| 2. І покликав Мойсей Безалеїла та Оголїаба і всякого чоловіка мудрого серця, що йому дав Господь мудрість у серце, всякого, кого підіймає серце, взятись за дїло, щоб довести його до ладу. |
| 3. І взяли вони сперед Мойсея всї приноси, що подали синове Ізрайлеві, на будівлю і роботу сьвятинї, щоб збудовати її; подавали ж вони ще добровольні приноси що ранку. |
| 4. І поприходили всї мудрі люде, що робили всяку роботу в сьвятинї, кожен по реместву свойму, що хто вмів робити, |
| 5. І промовили до Мойсея кажучи: Більш, як треба, подали люде на потребини дїла, що заповідав Господь поробити. |
| 6. І дав Мойсей наказ, і з'ясували по табору словами: Нехай нї чоловіки, нї жінки не дбають більш о приноси для сьвятинї! І так перестали люде приносити. |
| 7. І було запасу доволї на всяку роботу, щоб її довершити; ще й було надто. |
| 8. І всї робітники будівлї, у кого було мудре серце, зробили храмину з десятьох келїмів; з нитяного полотна та з блавату, і пупуру, і кармазину, з херувимами, роботи майстерної, поробили їх. |
| 9. Завдовжки один келїм двайцять і вісїм локот, а завширшки один келїм чотири ліктї; міра одна у всїх келїмів. |
| 10. І посчіплював пять келїмів, один з одним, і счіпив знов пять келїмів других один з одним. |
| 11. І поробив петельки з блакиту по краю одного келїма при кінцї його, де счіплюється; так само зробив по краю останнього келїма, де в друге счіплюється. |
| 12. Пятьдесять петельок зробив на одному келїмі, і пятьдесять петельок у кінцї келїма, що счіплюється в друге, петельки одна проти другої. |
| 13. І зробив пятьдесять запинок золотих, і посчіплював келїми один з одним, і стала храмина цїла. |
| 14. І поробив коври з козиної шерстї до намету над храминою; одинайцять коврів таких зробив він. |
| 15. Завдовжки один ковер трийцять локот, а чотири ліктї завширшки один ковер; одна міра в одинайцяти коврів. |
| 16. І счіпив до купи пять коврів окроме і шість коврів окроме. |
| 17. І зробив пятьдесять петельок на самому краю ковра останнього, де счіплюється, а пятьдесять петельок на краю ковра, де счіплюється з другим. |
| 18. І зробив запинок мідяних пятьдесять до счіплювання намету так, щоб став цїлим. |
| 19. І зробив покриттє до намету із баранячих шкір, викрашених на червоно, і покриттє з барсучих шкір зверху. |
| 20. І наробив дощок на храмину із дерева акацієвого, простостоячих. |
| 21. Десять локот завдовжки одна дошка, і локіть з половиною завширшки одна дошка. |
| 22. Два чопи в одній дошцї, пригнані один проти одного; так само поробив на всїх дошках до храмини. |
| 23. І наробив дощок до храмини: двайцять дощок на полуденньому боцї її, до полудня; |
| 24. І сорок срібних підставок зробив під двайцять дощок: дві підставки під одну дошку, про обидва чопи її, і дві підставки під дошку другу, про обидва чопи її. |
| 25. І на другому боцї храмини, на північ, двайцять дощок зробив він. |
| 26. І сорок підставок їх срібних: дві підставки під одну дошку, і дві підставки під другу дошку. |
| 27. А на задньому боцї храмини проти заходу соньця зробив шість дощок; |
| 28. А дві дошки зробив до кутків храмини на задньому боку. |
| 29. І були вони подвійні знизу до гори, і були в горі одна при другій в одній каблучцї. Так поробив до обох їх на обох кутках. |
| 30. А всього було вісїм дощок, а підставки їх із срібла: шіснайцять підставок, під кожною дошкою по дві підставки. |
| 31. І поробив засуви із дерева акацієвого: пять до дощок на одному боцї храмини. |
| 32. І пять засувів на другому боцї храмини на полуденньому боцї. |
| 33. І зробив засува по серединї дощок від одного кінця до другого. |
| 34. А дошки пообкладував золотом; а каблучки їх, місця про засуви, поробив із золота, і пообкладував засуви золотом. |
| 35. І зробив завісу з блавату, пурпуру й кармазину і з нитяного полотна; і роботою майстерною поробив на нїй херувимів. |
| 36. І зробив до неї чотири стовпи із дерева акації та й пообкладував золотом, а гаки їх золоті, і повиливав до них чотири підставки із срібла. |
| 37. І зробив опону до входу в намет із блавату, й пурпуру, й кармазину, і нитяного полотна, робом гаптярським; |
| 38. І пять стовпів із гаками їх; і пообкладував верхи їх і перекладини їх золотом; а пять підставки їх зробив із мідї. |
| Псалми 22:1-8 |
| 1. Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання. |
| 2. Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою. |
| 3. Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля. |
| 4. На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх. |
| 5. До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх. |
| 6. Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда. |
| 7. Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами. |
| 8. Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його. |
| Приповісті 8:6-11 |
| 6. Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають. |
| 7. Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, - гидота устам моїм. |
| 8. Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани. |
| 9. Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули. |
| 10. Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире; |
| 11. Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь. |
| Матвія 26:26-50 |
| 26. Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє. |
| 27. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї; |
| 28. се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів. |
| 29. Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого. |
| 30. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну. |
| 31. Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада. |
| 32. По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею. |
| 33. Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь. |
| 34. Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. |
| 35. Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали. |
| 36. Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам. |
| 37. І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу. |
| 38. Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною. |
| 39. І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти. |
| 40. І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? |
| 41. Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне. |
| 42. Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя. |
| 43. І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі. |
| 44. І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово. |
| 45. Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. |
| 46. Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій. |
| 47. Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських. |
| 48. Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його. |
| 49. І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його. |
| 50. Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його. |