A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 12

Вихід 35:1-35
1. І зібрав Мойсей всю громаду синів Ізрайлевих і каже до них:
2. Ось що заповідав Господь вам чинити: Шість день можна вам робити, семий же день мусить вам бути сьвятим днем, субота відпочинку Господеві. Хто робить у сей день, всякому смерть.
3. Не будете запалювати багаття в усїх ваших домівках в день субітнїй.
4. І промовив Мойсей до всїєї громади синів Ізрайлевих так: От що заповідав Господь, глаголючи:
5. Принесїте від себе жертву підношення Господеві. Кожен охочий нехай принесе Господеві приніс: золото, срібло і мідь.
6. І блават і пурпур та кармазин та тонке полотно і козину шерсть;
7. І баранячі шкіри червоні, і шкури барсучі, і дерево акацію,
8. І олїю на сьвітло, і пахощі на миро помазання і на запашне кадило.
9. Каміннє ониксове і каміннє до вставлювання на нагрудник і наплїчник.
10. І кожен мудрий серцем ізміж вас прийде і робити ме все, що заповідав Господь.
11. Храмину його і покриттє її, і гаки її, і дошки її, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
12. Скриню і жердки її, і віко, і завісу,
13. Стола й носила його, й усю посудину його, і покладний хлїб;
14. Сьвітильник на сьвітло, і посудину його, і лямпи його, і олїю на сьвітло;
15. І жертівника кадильного і носила його, і миро, і запашне кадило, і завісу коло входу до храмини;
16. Жертівника на всепаленнє і грати до його мідяні, жердки його і всю посудину його, умивальницю й підставу до неї;
17. Опони у дворі, і стовпи до них, і підставки їх, і мату до воріт у дворі;
18. Кіллє до храмини, і кіллє до двора, і посторонки до них;
19. Шати до служення в сьвятинї; шати сьвяті для Арона, сьвященника, і шати для синів його, щоб служити сьвященну службу.
20. І відійшла вся громада синів Ізрайлевих од лиця Мойсейового,
21. І поприходили всї, кого підіймало серце його, і всї, кого заохочував дух його, і подавали приноси Господнї на будову громадського намету і на всякі потребини його, і на шати сьвяті.
22. І поприходили вони, чоловіки й жіноцтво, всї, скільки було їх охочого серця, і подали запинки й сережки, й каблучки, і золоті намиста, і всяку золоту посудину,
23. І всякий, в кого знайшовся блават, і пурпур, і кармазин, і тонке полотно, і козина шерсть, і шкіри баранячі червоні, і шкіри барсучі, приносив.
24. Усякий, в кого була жертва срібна й мідяна, подавав жертву приношення Господеві; і всякий, в кого знайшлось дерево акація до всякої службової роботи, подавав.
25. І все жіноцтво, в якого було мудре серце, почало прясти своїми руками, і подавали свою пряжу: на блават, і пурпур, і кармазин, й тонке полотно.
26. І все розумне жіноцтво, кого серце підіймало на мудрощі, пряли козину шерсть.
27. А князї подавали каміннє ониксове і каміннє до вставлювання для наплїчника і нагрудника.
28. І пахощі й олїю на сьвітло і на миро, і на запашне кадило.
29. Дїти Ізрайлеві, всякий чоловік і всяка жінка, в котрої було охоче серце, подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея, творити, подавали добровільні дари Господеві.
30. І рече Мойсей синам Ізрайлевим: Дивітесь, покликав Господь Безалеїла, сина Урії Гурієнка, із колїна Юдиного.
31. І сповнив його духом Божим на мудрощі, і розуміннє, і знаннє, і на всяке ремество,
32. Щоб майстерне видумувати та вироблювати із золота й срібла і мідї,
33. І вирізувати каміннє до вставлювання, і вирізувати з дерева, робити всяку штучну роботу;
34. І вложив йому в серце навчати, йому й Оголїябові Ахисамашенкові, з роду Данового.
35. Сповнив їх серце мудрощами до вироблювання всякої роботи різьбяра і майстерного ткача і гаптяря, по блавату і по пурпуру і по кармазину, і по тонкому полотну, і ткача: всїх тих, що всяку роботу вироблюють і штучні речі видумують.

Вихід 36:1-38
1. І робили, як заповідав Господь, Безалеїл та Оголїаб і всякий мудросердий чоловік, кому дав Господь мудрість і розуміннє, щоб знали, як робити всяку потрібну роботу в сьвятинї.
2. І покликав Мойсей Безалеїла та Оголїаба і всякого чоловіка мудрого серця, що йому дав Господь мудрість у серце, всякого, кого підіймає серце, взятись за дїло, щоб довести його до ладу.
3. І взяли вони сперед Мойсея всї приноси, що подали синове Ізрайлеві, на будівлю і роботу сьвятинї, щоб збудовати її; подавали ж вони ще добровольні приноси що ранку.
4. І поприходили всї мудрі люде, що робили всяку роботу в сьвятинї, кожен по реместву свойму, що хто вмів робити,
5. І промовили до Мойсея кажучи: Більш, як треба, подали люде на потребини дїла, що заповідав Господь поробити.
6. І дав Мойсей наказ, і з'ясували по табору словами: Нехай нї чоловіки, нї жінки не дбають більш о приноси для сьвятинї! І так перестали люде приносити.
7. І було запасу доволї на всяку роботу, щоб її довершити; ще й було надто.
8. І всї робітники будівлї, у кого було мудре серце, зробили храмину з десятьох келїмів; з нитяного полотна та з блавату, і пупуру, і кармазину, з херувимами, роботи майстерної, поробили їх.
9. Завдовжки один келїм двайцять і вісїм локот, а завширшки один келїм чотири ліктї; міра одна у всїх келїмів.
10. І посчіплював пять келїмів, один з одним, і счіпив знов пять келїмів других один з одним.
11. І поробив петельки з блакиту по краю одного келїма при кінцї його, де счіплюється; так само зробив по краю останнього келїма, де в друге счіплюється.
12. Пятьдесять петельок зробив на одному келїмі, і пятьдесять петельок у кінцї келїма, що счіплюється в друге, петельки одна проти другої.
13. І зробив пятьдесять запинок золотих, і посчіплював келїми один з одним, і стала храмина цїла.
14. І поробив коври з козиної шерстї до намету над храминою; одинайцять коврів таких зробив він.
15. Завдовжки один ковер трийцять локот, а чотири ліктї завширшки один ковер; одна міра в одинайцяти коврів.
16. І счіпив до купи пять коврів окроме і шість коврів окроме.
17. І зробив пятьдесять петельок на самому краю ковра останнього, де счіплюється, а пятьдесять петельок на краю ковра, де счіплюється з другим.
18. І зробив запинок мідяних пятьдесять до счіплювання намету так, щоб став цїлим.
19. І зробив покриттє до намету із баранячих шкір, викрашених на червоно, і покриттє з барсучих шкір зверху.
20. І наробив дощок на храмину із дерева акацієвого, простостоячих.
21. Десять локот завдовжки одна дошка, і локіть з половиною завширшки одна дошка.
22. Два чопи в одній дошцї, пригнані один проти одного; так само поробив на всїх дошках до храмини.
23. І наробив дощок до храмини: двайцять дощок на полуденньому боцї її, до полудня;
24. І сорок срібних підставок зробив під двайцять дощок: дві підставки під одну дошку, про обидва чопи її, і дві підставки під дошку другу, про обидва чопи її.
25. І на другому боцї храмини, на північ, двайцять дощок зробив він.
26. І сорок підставок їх срібних: дві підставки під одну дошку, і дві підставки під другу дошку.
27. А на задньому боцї храмини проти заходу соньця зробив шість дощок;
28. А дві дошки зробив до кутків храмини на задньому боку.
29. І були вони подвійні знизу до гори, і були в горі одна при другій в одній каблучцї. Так поробив до обох їх на обох кутках.
30. А всього було вісїм дощок, а підставки їх із срібла: шіснайцять підставок, під кожною дошкою по дві підставки.
31. І поробив засуви із дерева акацієвого: пять до дощок на одному боцї храмини.
32. І пять засувів на другому боцї храмини на полуденньому боцї.
33. І зробив засува по серединї дощок від одного кінця до другого.
34. А дошки пообкладував золотом; а каблучки їх, місця про засуви, поробив із золота, і пообкладував засуви золотом.
35. І зробив завісу з блавату, пурпуру й кармазину і з нитяного полотна; і роботою майстерною поробив на нїй херувимів.
36. І зробив до неї чотири стовпи із дерева акації та й пообкладував золотом, а гаки їх золоті, і повиливав до них чотири підставки із срібла.
37. І зробив опону до входу в намет із блавату, й пурпуру, й кармазину, і нитяного полотна, робом гаптярським;
38. І пять стовпів із гаками їх; і пообкладував верхи їх і перекладини їх золотом; а пять підставки їх зробив із мідї.

Псалми 22:1-8
1. Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
2. Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
3. Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
4. На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
5. До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
6. Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
7. Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
8. Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

Приповісті 8:6-11
6. Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
7. Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, - гидота устам моїм.
8. Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
9. Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
10. Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
11. Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.

Матвія 26:26-50
26. Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
27. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
28. се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
29. Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
30. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
31. Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада.
32. По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
33. Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
34. Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
35. Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали.
36. Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
37. І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
38. Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.
39. І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
40. І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
41. Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.
42. Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
43. І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
44. І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
45. Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
46. Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.
47. Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.
48. Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
49. І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.
50. Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.