| Осія 9:1-17 |
| 1. Ой не радуйсь, Ізраїлю, й не веселися, як инші народи, бо ти блудуєш, покинувши Бога твого: як блудниця, любиш гостинцї з якого б то й не було току. |
| 2. Гумно й тискарня не буде харчувати їх, і виногради обманять їх. |
| 3. Не будуть вони жити в землї Господнїй: Ефраїм вернеться в Египет, і в Ассириї їсти муть нечисте. |
| 4. І не будуть додавати вина в жертву Господеві, не вподобні будуть йому жертви їх; будуть вони їм, мов хлїб похоронний; всякий, хто буде його їсти, опоганиться, бо сей хлїб їх буде хиба їм на пожиток, а в дом Господень він не ввійде. |
| 5. Що ж будете чинити в день сьвяточний, або в день празнику Господнього? |
| 6. Ось бо, вони через опустошеннє повтїкають; та Египет збере їх із сьвіта, Мемфис поховає; дорогі будівлї їх забере під себе кропива, колюча тернина буде в шатрах їх. |
| 7. Прийдуть днї навідання. Нехай же тодї дознаєсь Ізраїль, що дурний був його віщун, безумний, що видавав себе за вдохновеного; бо безлїч беззаконностей твоїх, і велика злоба (проти Бога). |
| 8. Ефраїм - (се мала бути) сторожа при Бозї мойму, (а в нього кожний) пророк - се сїлця птахолова на кожнїй стежцї його; се западня в зборищі бога його. |
| 9. Глибоко впали вони, розопсотились, як за часів Гиви; ой він пригадає їм безбожність їх, скарає за гріхи їх! |
| 10. Як винну грону, знайдену в пустинї, підняв я Ізраїля; як перший раннїй овощ на смоковницї вибрав я отцїв ваших, а вони обернулись до Вааль-Пеора й віддали себе гидотї, та стались і самі такими гидкими, як ті, що їх полюбили. |
| 11. У Ефраїміїв улетить, мов птиця, їх слава; нї народин, нї вагітностї, нї зачаття не буде. |
| 12. Ба коли б і зростили синів своїх, я їх одійму в них; горе бо їм, коли я їх опущу! |
| 13. Ефраїм, як самий я бачив, до Тиру подібний, а насаджений на прегарному місцї; але Ефраїм виводити ме синів своїх на побій. |
| 14. Дай їм, Господи, - що ж ти даси їм? Дай утробу їм, що не роджає, й соски сухі-немолочні. |
| 15. Усе зло їх постало в Галгалї: Там почав я ненавидїти їх за їх беззаконства; прожену їх із землї моєї, не буду вже більше любити; вся старшина їх - зрадники. |
| 16. Ефраїм побитий; коріннє в нього посохло; не буде у нього плоду, а коли б і родили синів, то я подам дорогий плід їх утроби смертї на поталу. |
| 17. Відопхне їх від себе Бог мій, за те, що були йому неслухняні, - блукати муть проміж народами. |
| Осія 10:1-15 |
| 1. Ізраїль - повнолозий виноград, багатий у плоди; та чим більш у нього плодів, тим і жертівників більше; чим лучша земля у нього, тим гарнїйше прибирають бовванів своїх. |
| 2. Роздїлилось у них серце, за те й жде їх кара; він повалить їх жертівники, потре їх божища. |
| 3. Вони будуть тодї казати: Нема в нас царя, тим що ми Бога не боялись; та й царь - що він нам поміг би? |
| 4. Говорять вони пусті бесїди, криво присягають і чинять умови; за те прийде суд на них, мов отруйне зїллє на загонах в полї. |
| 5. Задля телця Бет-Авена затремтять Самарийські осадники; заплаче по ньому нарід його, та й сьвященники його, що ним так радїли, заплачуть по славі його, бо вона відійде від його. |
| 6. Ба й самого його віднесуть ув Ассирию - в гостинець цареві-защитникові; постидається Ефраїм і осоромиться Ізраїль надїєю своєю. |
| 7. Зникне в Самариї царь, нїби та піна на водї. |
| 8. І попустошені будуть, висоти Авена - той гріх Ізраїля; поростуть бодяки да тернина на їх жертівниках, і скажуть вони горам: Впадїте на нас! а горбам: Покрийте нас! |
| 9. Ще гірше, як у часах Гиви грішив ти, Ізраїлю; там вони держались, і війна в Габаонї проти безбожників не була така страшна. |
| 10. Їх же скараю по бажаннї гнїву мого: зберуться на них народи, й впаде на них кара за двоїстий проступок їх. |
| 11. Ефраїм стане, як та усвоєна ялівка, що привикла молотити; й самий я наложу ярмо йому на товсту шию; на Ефраїмі їздити муть верхом, Юда буде за плугом ходити, Яков - волочити. |
| 12. Нехай би ж сїяли праведність, щоб могли жати ласку; роз'орюйте в собі новину; бо вже час, шукати Господа, щоб, коли він навідається, полив вас справедливостю. |
| 13. Досї ви порали безбожність, а жали беззаконство, й їсте хлїб омани; ти бо надїявся на твою путь та на многоту війська. |
| 14. Оце ж настане метушня в народї твому, й усї твердинї твої порозпадаються, як Салман збурив був Бет-Арбель в день битви: матїр полягла з дїтьми. |
| 15. Ось, до чого довів вас Бетель - за безмірну безбожність вашу! |
| Псалми 139:13-16 |
| 13. Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї. |
| 14. Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає. |
| 15. Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена. |
| 16. Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було. |
| Приповісті 29:21-21 |
| 21. Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином. |
| 3 Івана 1:1-14 |
| 1. Старець - Гайові любому, котрого люблю істино. |
| 2. Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй. |
| 3. Вельми бо зрадїв я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш. |
| 4. Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять. |
| 5. Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх, |
| 6. котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом. |
| 7. Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган; |
| 8. тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї. |
| 9. Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас. |
| 10. Тим, коли прийду, згадаю про його дїла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє. |
| 11. Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога. |
| 12. Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве. |
| 13. Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати; |
| 14. надїю ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо. |