A A A A A
Біблія протягом одного року
Грудень 27

Захарія 4:1-13
1. вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.
2. І спитав мене: Що бачиш? Я відказав: Бачу сьвітильника,-ввесь із золота; вверху в його кубочки на оливу й сїм лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.
3. А коло його дві оливинї, одна праворуч од кубочка, а друга ліворуч.
4. запитавсь я та й кажу ангелові, що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?
5. І відказав ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродію, не знаю.
6. Тодї озвався він і сказав менї: Се, - Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.
7. Хто ж ти, велика горо, перед Зоробабелем? Ти - низина, а він положить угловового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!
8. І надійшло слово Господнє до мене:
9. Як руки Зоробабелеві заложили, основи під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:
10. Хто ж би маловажив день сей, коли, радїючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля? - се очі Господнї, що обіймають зором увесь круг земний.
11. Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і лїворуч сьвітильника?
12. І озвавсь я вдруге й промовив до його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?
13. І відказав менї: Хиба ти не знаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.

Захарія 5:1-11
1. І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.
2. І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.
3. І промовив він до мене: Се про- кляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.
4. Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.
5. І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?
6. Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.
7. Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.
8. І промовив він: Отся - то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.
9. І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.
10. І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?
11. Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.

Захарія 6:1-15
1. Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се - чотирі колесницї виходять із провалу між двома горами; гори ж були мідяні.
2. У первій колесницї були конї червоні, у другій вороні,
3. У трейтій колесницї конї білі, а в четвертій конї теркаті, дужі.
4. Я озвався й спитав ув ангела, що розмовляв ізо мною, й сказав: Проти чого воно, добродію ?
5. І відповів ангел і сказав мені: Се чотирі вітри небесні виходять стояти перед Владикою всієї землі.
6. Отті вороні конї йдуть у землї на північ, а білі йдуть позад них; теркаті ж ійдуть у землї полуденні.,
7. А дужі вийшли й намагались ійти, щоб перебігти землю; і повелів він: Ійдїть, пробігайте землю ! І пробігли землю.
8. Тодї покликав мене й так промовив до мене: Дивись! ті, що вирушили в півночні землї, заспокоїли гнів духа мого на землї півночній.
9. І надійшло слово Господнє до мене:
10. Возьми з дарів у тих, що прибули з неволї, у Хелдая, Товії й Едая, та й іди того ж дня в господу Иосії Софонїенка, що прийшов із Вавилону;
11. Там возьми срібла й золота та й пороби вінцї й вложи на голову Ісусові Йоседекенкові, первосьвященникові,
12. І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось, муж - імя йому Пагонець, він виросте з свого кореня й збудує храм Господеві.
13. Так, він збудує дом Господень і увінчається славою, й засяде й володїти ме на престолї свойму; буде ж він і сьвященником на престолї свойму, й буде рада мира між сим і другим (престолом).
14. Вінцї ж будуть на спомин про Хелема, Товія, Едая й Хена Софонїєнка в дому Господньому.
15. І ті, що далеко живуть, приходити муть, помагати при будові храму Господнього, й взнаєте, що мене послав Господь сил небесних до вас; і станеться те, коли щиро слухати мете голосу Господа, Бога вашого.

Псалми 148:1-6
1. Возвісти славу Господеві, Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
2. Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
3. Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
4. Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
5. Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
6. Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?

Приповісті 30:24-28
24. А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
25. Мурашки, - народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
26. Миші, - народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
27. В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
28. Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.

Одкровення 17:1-18
1. І прийшов один із семи ангелів, що мали сїм чаш, і говорив зо мною, глаголючи менї: Ходи, я покажу тобі суд блудницї великої, що сидить над многими водами;
2. з котрою блудили царі земні, і впивались вином блудодїяння її, ті, що домують на землї.
3. І повів мене духом у пустиню. І я бачив жінку, що сидїла на зьвірі кармазиновому, повному імен хули, в котрого сїм голов і десять рогів.
4. А жінка з'одягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї золота чаша в руцї її, повна гидоти і нечистоти блудодїяння її,
5. а на чолї її імя написане: Тайна: Вавилон великий, мати блудницям і гидотам землї.
6. І бачив я, що жінка пяна від крові сьвятих, і від крові сьвідків Ісусових; і я дивував ся, бачивши її, дивом великим.
7. І рече менї ангел: Длячого дивуєш ся? Я тобі скажу тайну жінки, і зьвіра, що носить її, у котрого сїм голов і десять рогів:
8. Зьвір, котрого ти бачив, був, і вже нема його, і має він вийти з безоднї, та й іти в погибіль; і будуть чудуватись домуючі на землї, (котрих імена не записані в книзї життя від основання сьвіта,) бачивши зьвіра, що був, і нема його, хоч і єсть.
9. Ось розум, в котрого мудрість. Сїм голов се сїм гір, де жінка сидить на них, і царів сїм;
10. пять упало, а один єсть, а инший ще не прийшов; і коли прийде, то не довго має він бути.
11. А зьвір, котрий був, і (котрого) нема, - він восьмий, та з сїмох, і в погибіль іде.
12. А десять рогів, що бачив їх, се десять царів, котрі ще не приняли царства, тільки приймуть власть як царі, однієї години з зьвіром.
13. Ті мають одну думку і силу, і власть свою зьвірові передадуть.
14. Ті воювати муть з Агнцем, і Агнець побідить їх, бо Він Пан панів і Цар царів, а ті, що з Ним, покликані і вибрані і вірні.
15. І рече менї: Води, що ти бачив, де блудниця сидить, се люде, і громади, і народи і язики.
16. А десять рогів, що ти бачив на зьвірові, ті зненавидять блудницю, і спустошать її, і обнажать, і тїло її з'їдять, і спалять її в огнї.
17. Бог бо дав у серця їх, щоб чинили волю Його, і чинили однодушно, і дали царство своє зьвірові, доки не сповнять ся слова Божі.
18. А жінка, котру ти бачив, се город великий, що має царство над царями земними.