A A A A A
Біблія протягом одного року
Січень 8

Буття 15:1-21
1. Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
2. Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
3. І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
4. І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
5. І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
6. І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
7. Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
8. І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
9. Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
10. Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
11. Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
12. А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
13. І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
14. Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізійдуть геть із майном великим.
15. Ти ж одійдеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
16. У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
17. Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
18. У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
19. Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
20. І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
21. І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв.

Буття 16:1-16
1. Сара ж Аврамова жінка да не роджала йому. Була ж у неї рабиня Египтянка на імя Агара.
2. І рече Сара до Аврама: Се зачинив мене Господь, щоб не роджати; дак увійди до рабинї моєї, щоб у мене були дїти від неї. І послухав Аврам гласу Сариного.
3. І взяла Сара, Аврамова жена, Агару, рабиню свою Египтянку, після того, як Аврам седїв осадою десять років у землї Канаанській, та й оддала її за жінку мужові свойму Аврамові.
4. І ввійшов до Агари, і завагонїла. Як же почулась вона, що завагонїла, почала зневажати господиню свою.
5. І рече Сара до Аврама: Зневага менї від тебе. Вона ж почуваючись вагітною, зневажає мене. Суди Бог між мною й тобою.
6. Рече ж Аврам до Сари: Ось рабиня твоя в руках у тебе. Твори їй по твоїй вподобі.
7. Узялась тодї жорстко за неї Сара, і зійшла та з очей у неї. І знайшов її ангел Господень коло криницї в пустинї, по дорозї в Сур.
8. І рече: Агаро, Сарина рабине, звідкіля прийшла єси і куди хочеш ійти? І каже: Зійшла з очей Сари, господинї моєї.
9. Рече ж їй ангел Господень: Вернись до господинї твоєї та покорися під руку її.
10. Рече ж їй ангел Господень: Намножу я потомство твоє безлїч.
11. І рече їй ангел Господень: Оце ходиш важкою, і вродиш сина, і даси йому імя Ізмаель; бо Господь почув тїсноту твою.
12. Сей буде дикий чоловік. Рука його проти всякого чоловіка, і всякого чоловіка рука проти його, і седїти ме він у всїх родичів своїх на шиї.
13. І дала вона імя Господеві, що глаголав до неї: Бог бачений. Бо казала: Я бачила того, хто явивсь менї.
14. Тим прозвано криницю ту: "Криницею Живого, що мене бачить." Се між Кадесом і Баредом.
15. І вродила Агара Аврамові сина, і дав Аврам імя синові, що вродила йому Агара, Ізмаель.
16. Аврамові ж було вісїмдесять і шість год віку, як Агара вродила Авраму Ізмаеля.

Псалми 5:1-7
1. Проводиреві хора: на трубних. Псальма Давидова. Почуй, Господи, слова мої, зглянься на тугу мою.
2. Прислухайсь голосу кликання мого, мій царю і Боже, бо до тебе молюся.
3. Досьвіта почуєш, Господи, мій голос, досьвіта стану перед тобою, і дожидати му.
4. Ти бо єси Бог, що не любить беззаконня; перед тобою нема місця для лукавого.
5. Не устоять бутні перед очима твоїми; ти ненавидиш усїх, що беззаконствують.
6. Ти погубиш людей льживих; кровожадним і лукавим мерзиться Господь.
7. Я ж по великій милостї твоїй увійду в дім твій і поклонюся в страху твоїм у сьвятому храмі твоєму.

Приповісті 2:6-9
6. Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.
7. Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї;
8. Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.
9. Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру.

Матвія 6:19-34
19. Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20. Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.
21. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22. Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
23. Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
24. Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
25. Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26. Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
27. Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28. І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29. глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.
30. Коли ж Бог так з'одягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?
31. Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32. Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33. А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34. Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.