A A A A A
Біблія протягом одного року
Вересень 4

Пісня Піснями 7:1-13
1. (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
2. (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
3. (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
4. (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
5. (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
6. (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
7. (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
8. (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
9. (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
10. (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
11. (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
12. (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
13. (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!

Пісня Піснями 8:1-14
1. О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!
2. Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!
3. Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
4. Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!
5. Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!
6. Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!
7. Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...
8. Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?
9. Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...
10. Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...
11. Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.
12. Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!
13. О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!
14. Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!

Псалми 104:31-35
31. Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
32. Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
33. Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
34. Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
35. Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Приповісті 24:21-22
21. Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
22. бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

1 Коринфян 14:1-20
1. Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
2. Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3. А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
4. Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5. Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
6. А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
7. Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
8. Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
9. Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10. Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
11. І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12. Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13. Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14. Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
15. Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16. Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
17. Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18. Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
19. Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20. Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!