Біблія протягом одного року
Вересень 29
| Ісая 49:1-26 |
| 1. Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї. |
| 2. І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене. |
| 3. І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь! |
| 4. І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом. |
| 5. Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю. |
| 6. І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі! |
| 7. Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе. |
| 8. Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені, |
| 9. щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська. |
| 10. Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх. |
| 11. І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої. |
| 12. Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім. |
| 13. Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими! |
| 14. І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув... |
| 15. Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! |
| 16. Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною. |
| 17. Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе. |
| 18. Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена. |
| 19. Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував. |
| 20. Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду! |
| 21. І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони? |
| 22. Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах. |
| 23. І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється! |
| 24. Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде? |
| 25. Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу. |
| 26. І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів! |
| Ісая 50:1-11 |
| 1. Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена. |
| 2. Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення! |
| 3. Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню. |
| 4. Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні. |
| 5. Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив. |
| 6. Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання. |
| 7. Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я. |
| 8. Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде! |
| 9. Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим? |
| 10. Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається! |
| 11. Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати! |
| Псалми 112:1-4 |
| 1. Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! |
| 2. Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних! |
| 3. Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки! |
| 4. Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний! |
| Приповісті 26:13-15 |
| 13. Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані! |
| 14. Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм. |
| 15. Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко. |
| Єфесян 1:1-23 |
| 1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі, |
| 2. нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! |
| 3. Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, |
| 4. так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, |
| 5. призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, |
| 6. на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, |
| 7. що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, |
| 8. яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, |
| 9. об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, |
| 10. для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі. |
| 11. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, |
| 12. щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. |
| 13. У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, |
| 14. Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави! |
| 15. Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, |
| 16. не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, |
| 17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, |
| 18. просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, |
| 19. і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, |
| 20. яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, |
| 21. вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. |
| 22. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, |
| 23. а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє! |
|