Біблія протягом одного року
Вересень 25
| Ісая 41:1-29 |
| 1. Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд! |
| 2. Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну. |
| 3. Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми. |
| 4. Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий! |
| 5. Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили. |
| 6. Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний! |
| 7. І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось. |
| 8. Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого, |
| 9. ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе, |
| 10. не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю. |
| 11. Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники. |
| 12. Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе. |
| 13. Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу! |
| 14. Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів! |
| 15. Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш! |
| 16. Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим. |
| 17. Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх! |
| 18. Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела! |
| 19. На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука, |
| 20. щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів! |
| 21. Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів. |
| 22. Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє. |
| 23. Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили. |
| 24. Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає! |
| 25. Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче! |
| 26. Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів... |
| 27. Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника. |
| 28. І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю. |
| 29. Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли! |
| Ісая 42:1-25 |
| 1. Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть. |
| 2. Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу. |
| 3. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою. |
| 4. Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови. |
| 5. Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній. |
| 6. Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, |
| 7. щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви! |
| 8. Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам. |
| 9. Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть. |
| 10. Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці! |
| 11. Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської! |
| 12. Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають! |
| 13. Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів! |
| 14. Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря! |
| 15. Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую! |
| 16. І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину! |
| 17. Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги! |
| 18. Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити! |
| 19. Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа? |
| 20. Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув. |
| 21. Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона. |
| 22. Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни! |
| 23. Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає? |
| 24. Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали? |
| 25. І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього! |
| Псалми 109:26-31 |
| 26. Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! |
| 27. і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! |
| 28. Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! |
| 29. Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! |
| 30. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, |
| 31. бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його! |
| Приповісті 26:3-4 |
| 3. Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців. |
| 4. Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому. |
| Галатів 3:1-29 |
| 1. О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий? |
| 2. Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру? |
| 3. Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом? |
| 4. Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо! |
| 5. Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру? |
| 6. Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому. |
| 7. Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові. |
| 8. І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи! |
| 9. Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом. |
| 10. А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте! |
| 11. А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. |
| 12. А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. |
| 13. Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві, |
| 14. щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою. |
| 15. Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. |
| 16. А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос. |
| 17. А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував. |
| 18. Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці. |
| 19. Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника. |
| 20. Але посередник не є для одного, Бог же один. |
| 21. Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону! |
| 22. Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. |
| 23. Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись. |
| 24. Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. |
| 25. А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. |
| 26. Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! |
| 27. Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! |
| 28. Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! |
| 29. А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці. |
|