| Ісая 25:1-12 |
| 1. Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду! |
| 2. Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване! |
| 3. Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе, |
| 4. бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну! |
| 5. Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить. |
| 6. І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих. |
| 7. І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. |
| 8. Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. |
| 9. І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його! |
| 10. Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці, |
| 11. і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук. |
| 12. А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох! |
| Ісая 26:1-21 |
| 1. Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки. |
| 2. Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить! |
| 3. Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає. |
| 4. Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня! |
| 5. Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його! |
| 6. Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних... |
| 7. Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш. |
| 8. І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі, |
| 9. за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди! |
| 10. Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить! |
| 11. Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх! |
| 12. Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав! |
| 13. Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє. |
| 14. Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них. |
| 15. Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув. |
| 16. Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав. |
| 17. Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм: |
| 18. ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились... |
| 19. Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих! |
| 20. Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде! |
| 21. Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх! |
| Псалми 107:23-32 |
| 23. Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, |
| 24. вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! |
| 25. Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, |
| 26. до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! |
| 27. Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! |
| 28. Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! |
| 29. Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, |
| 30. і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. |
| 31. Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! |
| 32. Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! |
| Приповісті 25:18-19 |
| 18. Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
| 19. Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. |
| 2 Коринфян 9:9-15 |
| 9. як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки! |
| 10. А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої, |
| 11. щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. |
| 12. Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові. |
| 13. Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма, |
| 14. вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас. |
| 15. Дяка Богові за невимовний дар Його! |