A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 6

Йов 3:1-26
1. По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.
2. І Йов заговорив та й сказав:
3. Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!
4. Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...
5. Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...
6. Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...
7. Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!
8. Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!
9. Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,
10. бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...
11. Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?
12. Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?
13. Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок
14. з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,
15. або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...
16. Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?
17. Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,
18. разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...
19. Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...
20. І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,
21. що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,
22. тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,
23. мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...
24. Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,
25. бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...
26. Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...

Йов 4:1-21
1. І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
2. Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
3. Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
4. того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
5. А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
6. Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
7. Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
8. Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
9. вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
10. Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
11. Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
12. І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
13. у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
14. спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
15. і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
16. Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
17. Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
18. Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
19. Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
20. Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
21. Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...

Псалми 91:14-16
14. Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
15. як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
16. і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

Приповісті 22:15-15
15. До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

Римлян 8:1-21
1. Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
2. бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.
3. Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4. щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
5. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.
6. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,
7. думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.
8. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.
9. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
10. А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
11. А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
12. Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;
13. бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
14. Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
15. бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!
16. Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.
17. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.
18. Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
19. Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,
20. бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,
21. що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.