A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 23

Йов 37:1-24
1. Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
2. Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
3. його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
4. За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5. Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
6. До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
7. Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
8. І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
9. Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
10. Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
11. Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
12. і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
13. він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
14. Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
15. Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
16. Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
17. ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
18. Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
19. Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.
20. Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
21. І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.
22. Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
23. Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
24. Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Йов 38:1-41
1. Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2. Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
3. Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!
4. Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
5. Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
6. У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
7. коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
8. І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,
9. коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,
10. і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
11. і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
12. Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
13. щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
14. Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
15. І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
16. Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
17. Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
18. Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19. Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,
20. щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
21. Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22. Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
23. які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
24. Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
25. Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,
26. щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27. щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
28. Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
29. Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?
30. Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
31. Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?
32. Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
33. Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
34. Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?
35. Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?
36. Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?
37. Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
38. коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
39. Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
40. як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
41. Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Псалми 100:1-5
1. Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
2. Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
3. Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
4. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,
5. бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

Приповісті 23:26-28
26. Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
27. Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
28. І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

1 Коринфян 5:1-13
1. Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...
2. І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.
3. Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,
4. у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,
5. віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!
6. Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
7. Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
8. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!
9. Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,
10. але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.
11. А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
12. Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?
13. А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!