A A A A A
Біблія протягом одного року
Найясніший 16

Йов 23:1-17
1. А Йов відповів та й сказав:
2. Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...
3. О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
4. Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
5. розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
6. Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
7. Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
8. Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
9. на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...
10. А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
11. Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
12. Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
13. Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
14. бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
15. Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...
16. А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
17. бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Йов 24:1-25
1. Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2. Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
3. займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4. вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
5. Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
6. На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7. наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8. мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
9. Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
10. Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11. Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12. Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13. Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14. На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
15. А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16. Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17. бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18. Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
19. Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20. Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
21. Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22. А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
23. Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24. підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
25. Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

Йов 25:1-6
1. І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
2. Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.
3. Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?
4. І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?
5. Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!
6. Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...

Псалми 96:7-10
7. Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
8. дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
9. Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
10. сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!

Приповісті 23:9-9
9. Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Римлян 15:1-24
1. Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
2. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
3. Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
4. А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
5. А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
6. щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7. Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
8. Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
9. а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
10. І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
11. І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
12. І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
13. Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
14. І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
15. А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
16. щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
17. Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18. бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
19. силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
20. При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
21. але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
22. Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23. А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
24. коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.