A A A A A
Біблія протягом одного року
Червень 18

2 Царів 25:1-30
1. І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2. І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3. Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
4. І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
5. А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
6. І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
7. А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
8. А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
9. І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
10. І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
11. А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
12. А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
13. А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
14. І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
15. І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
16. Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
17. Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
18. І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
19. А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
20. І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
21. І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
22. А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23. І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24. І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
25. І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26. І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
27. І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
28. І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
29. І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
30. А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Псалми 75:1-10
1. Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
2. (75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
3. (75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
4. (75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
5. (75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
6. (75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
7. (75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
8. (75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
9. (75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
10. (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
Приповісті 19:4-5
4. Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5. Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
Діяння Апостолів 3:1-26
1. А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.
2. І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
3. Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
4. Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
5. І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
6. Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
7. І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...
8. І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
9. Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
10. І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
11. А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
12. І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
13. Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
14. Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
15. Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!
16. І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
17. А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.
18. А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
19. Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
20. щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
21. що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
22. Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
23. І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.
24. Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
25. Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!
26. Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!