A A A A A
Біблія протягом одного року
Марш 6

Числа 9:1-23
1. І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
2. І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
3. Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
4. І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
5. І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
6. Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7. та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
8. І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
9. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10. Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
11. Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
12. Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
13. А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
14. А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
15. А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
16. Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
17. І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
18. На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
19. А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
20. І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
21. І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
22. Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
23. На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

Числа 10:1-36
1. Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
3. І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4. А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
5. А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
6. А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
7. А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
8. А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9. А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
10. А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
11. І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
12. І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13. І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
14. І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
15. А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
16. А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
17. І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
18. І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
19. А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20. А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
21. І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
22. І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
23. А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
24. А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
25. І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26. А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
27. А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
28. Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
29. І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
30. Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
31. А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
32. І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
33. І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
34. А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
35. І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
36. А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!

Псалми 31:6-14
6. (31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
7. (31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
8. (31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
9. (31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
10. (31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
11. (31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
12. (31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
13. (31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
14. (31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

Приповісті 11:7-11
7. При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8. Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9. Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10. Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11. Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

Марк 9:30-50
30. І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
32. Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
33. І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
34. І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
35. А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
36. І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37. Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
38. Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
39. А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
40. Хто бо не супроти нас, той за нас!
41. І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
42. Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
43. І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
44. де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
45. І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
46. де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
47. І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
48. де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!
49. Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
50. Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!