A A A A A
Біблія протягом одного року
Марш 30

Повторення Закону 21:1-23
1. Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,
2. то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
3. І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
4. І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.
5. І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.
6. І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.
7. І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
8. Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.
9. А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
10. Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,
11. і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,
12. то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.
13. І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
14. І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
15. Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,
16. то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,
17. але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.
18. Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,
19. то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.
20. І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.
21. І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
22. А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,
23. то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Повторення Закону 22:1-30
1. Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2. А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.
3. І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.
4. Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.
5. Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.
6. Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
7. конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8. Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9. Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
10. Не будеш орати волом і ослом разом.
11. Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
12. Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
13. Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
14. і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
15. то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
16. І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
17. І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
18. А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19. і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20. А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
21. то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
22. Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23. Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24. то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25. А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26. а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
27. Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
28. Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29. то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.
30. (23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.
Псалми 38:9-22
9. (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
10. (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
11. (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
12. (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
13. (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14. (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15. (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16. (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17. (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18. (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
19. (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
20. (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
21. (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22. (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
Приповісті 12:26-28
26. Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27. Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28. В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Луки 5:1-16
1. І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.
2. І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.
3. І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
4. А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.
5. А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.
6. А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...
7. І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.
8. А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!
9. Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,
10. також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!
11. І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.
12. А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
13. А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...
14. І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.
15. А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.
16. Він же відходив на місце самотнє й молився.