Біблія протягом одного року Марш 29
Повторення Закону 19:1-21 |
1. Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній Край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах, |
2. то три місті відділиш собі в середині свого Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння. |
3. Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і це буде на втікання туди кожного убійника. |
4. А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора; |
5. або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з топорища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити, |
6. щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора. |
7. Тому то я наказую тобі, говорячи: Три місті відділиш собі. |
8. А якщо Господь, Бог твій, розширить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм, |
9. коли ти будеш додержувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, то додаси собі ще три місті понад ті три, |
10. щоб не була пролита неповинна кров серед твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі кров. |
11. А коли хто буде ненавидіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст, |
12. то пошлють старші його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре. |
13. Не змилосердиться око твоє над ним, і ти усунеш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі. |
14. Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм, яке посядеш ти в Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння. |
15. Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа. |
16. Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно, |
17. то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях. |
18. І судді добре дослідять, а ось свідок неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого, |
19. то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму братові, і вигубиш зло з-посеред себе. |
20. А позосталі будуть слухати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла. |
21. І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу. |
Повторення Закону 20:1-20 |
1. Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю. |
2. І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу, |
3. та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх, |
4. бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас! |
5. А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин. |
6. І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним. |
7. А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її. |
8. І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його. |
9. І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу. |
10. Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир. |
11. І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі. |
12. А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його. |
13. І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча. |
14. Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій. |
15. Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів. |
16. Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі, |
17. бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій, |
18. щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм. |
19. Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста? |
20. Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його. |
Псалми 38:1-8 |
1. Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, |
2. (38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... |
3. (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, |
4. (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, |
5. (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... |
6. (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, |
7. (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... |
8. (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... |
Приповісті 12:23-25 |
23. Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує. |
24. Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане. |
25. Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить. |
Луки 4:31-44 |
31. І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах. |
32. І дивувались науці Його, бо слово Його було владне. |
33. І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: |
34. Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий... |
35. А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши. |
36. І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?... |
37. І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю. |
38. А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його. |
39. І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала. |
40. Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв. |
41. Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42. Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив. |
43. Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано. |
44. І Він проповідував по синагогах Галілеї. |
|