A A A A A
Біблія протягом одного року
Марш 11

Числа 19:1-22
1. І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
2. Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для тебе безвадну руду ялівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма.
3. І дасте її до священика Елеазара, а він виведе її поза табір. І заріжуть її перед ним.
4. І візьме Елеазар пальцем своїм її крови, та й покропить кров'ю її перед скинії заповіту сім раз.
5. І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м'ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться.
6. І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки.
7. І випере той священик шати свої та обмиє тіло своє в воді, а потім увійде до табору. І буде той священик нечистий аж до вечора.
8. А той, хто палить її, випере одежу свою в воді й обмиє тіло своє в воді, та й буде нечистий аж до вечора.
9. І збере чистий чоловік попіл тієї ялівки, і покладе поза табором в чистому місці, і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очищальної води, це жертва за гріх.
10. А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає серед них тимчасово.
11. А той, хто доторкається до всякого мертвого тіла людини, то буде нечистий сім день.
12. Він очиститься тим попелом дня третього та дня сьомого, і буде чистий. А якщо він не очиститься дня третього та дня сьомого, не буде чистий.
13. Кожен, хто доторкується до померлого, до тіла людини, що померла, і не очиститься, він занечистив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий він буде, нечистість його в ньому.
14. Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в наметі, буде нечисте сім день.
15. І кожна відкрита посудина, що на ній нема міцно прив'язаного накриття, нечиста вона.
16. А кожен, хто доторкнеться на поверхні поля до трупа від меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий сім день.
17. І візьмуть для того нечистого пороху з погорілища жертви за гріх, і наллють на нього живої води до посуду.
18. А чистий чоловік візьме ісопу, і вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто доторкується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.
19. І покропить той чистий на нечистого дня третього та дня сьомого, та й очистить його сьомого дня. І випере він одежу свою й обмиє в воді, і стане чистий увечері.
20. А чоловік, що стане нечистим і не очиститься, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо він занечистив Господню святиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий він.
21. І буде це для них на вічну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкається до очищальної води, буде нечистий аж до вечора.
22. А кожен, до кого доторкнеться нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора.

Числа 20:1-29
1. І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
2. І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
3. І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
4. І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
5. І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
6. І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!
7. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
8. Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
9. І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
10. І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
11. І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...
12. І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.
13. Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.
14. І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
15. І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.
16. І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.
17. Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.
18. І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!
19. І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!
20. А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
21. І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
22. І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.
23. І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:
24. Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.
25. Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.
26. І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.
27. І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.
28. І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.
29. І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.

Псалми 33:1-9
1. Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2. Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3. заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4. бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5. Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6. Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7. Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8. Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9. бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.

Приповісті 11:22-24
22. Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23. Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24. Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

Марк 12:1-27
1. І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
2. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
3. Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
4. І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
5. Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
6. І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
7. А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
8. І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
9. Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
10. Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
11. Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
12. І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
13. І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
14. Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
15. А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
16. І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.
17. Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
18. І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
19. Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.
20. Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.
21. Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
22. І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
23. А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
24. Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?
25. Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
26. Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
27. Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.