A A A A A
Біблія протягом одного року
Лютого 29

Левит 25:1-55
1. І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:
2. Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.
3. Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
4. а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.
5. Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.
6. І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
7. і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.
8. І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.
9. І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.
10. І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.
11. Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,
12. бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.
13. У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.
14. А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.
15. За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
16. За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.
17. І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!
18. І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.
19. І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.
20. А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?
21. І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.
22. І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.
23. А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
24. А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.
25. Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.
26. А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,
27. то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.
28. А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.
29. А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.
30. А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.
31. А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
32. А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.
33. А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
34. А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.
35. А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.
36. Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
37. Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
38. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
39. А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,
40. як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
41. вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
42. бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
43. Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
44. А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.
45. А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.
46. І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
47. А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
48. то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
49. або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.
50. І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
51. Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
52. А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.
53. Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
54. А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
55. бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!

Псалми 28:6-9
6. Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
7. Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8. Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9. Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Приповісті 10:19-21
19. Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20. Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21. Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.

Марк 6:30-56
30. І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
31. І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
32. І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
33. І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
34. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
35. І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
36. Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
37. А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
38. А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
39. І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
40. І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
41. І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
42. І всі їли й наїлися!
43. А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
44. А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
45. І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
46. І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
47. А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
48. Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
49. А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
50. бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
51. І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
52. бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
53. Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
54. І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
55. і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
56. І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!