| Левит 25:1-55 |
| 1. І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи: |
| 2. Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа. |
| 3. Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, |
| 4. а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати. |
| 5. Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі. |
| 6. І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, |
| 7. і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу. |
| 8. І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. |
| 9. І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю. |
| 10. І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться. |
| 11. Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх, |
| 12. бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його. |
| 13. У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости. |
| 14. А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного. |
| 15. За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. |
| 16. За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю. |
| 17. І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш! |
| 18. І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі. |
| 19. І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній. |
| 20. А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої? |
| 21. І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки. |
| 22. І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе. |
| 23. А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене. |
| 24. А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі. |
| 25. Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого. |
| 26. А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його, |
| 27. то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости. |
| 28. А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї. |
| 29. А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його. |
| 30. А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї. |
| 31. А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. |
| 32. А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий. |
| 33. А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. |
| 34. А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них. |
| 35. А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою. |
| 36. Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою. |
| 37. Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї. |
| 38. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом. |
| 39. А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба, |
| 40. як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. |
| 41. вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він: |
| 42. бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба. |
| 43. Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. |
| 44. А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю. |
| 45. А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість. |
| 46. І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко. |
| 47. А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька, |
| 48. то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його, |
| 49. або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений. |
| 50. І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. |
| 51. Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі. |
| 52. А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа. |
| 53. Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах. |
| 54. А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, |
| 55. бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш! |
| Псалми 28:6-9 |
| 6. Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого! |
| 7. Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його! |
| 8. Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця! |
| 9. Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки! |
| Приповісті 10:19-21 |
| 19. Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний. |
| 20. Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний. |
| 21. Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму. |
| Марк 6:30-56 |
| 30. І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили. |
| 31. І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись. |
| 32. І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного. |
| 33. І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили. |
| 34. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. |
| 35. І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня. |
| 36. Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. |
| 37. А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? |
| 38. А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі. |
| 39. І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного. |
| 40. І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят. |
| 41. І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. |
| 42. І всі їли й наїлися! |
| 43. А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів. |
| 44. А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка! |
| 45. І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ. |
| 46. І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору. |
| 47. А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі. |
| 48. Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути. |
| 49. А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати, |
| 50. бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь! |
| 51. І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі, |
| 52. бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе. |
| 53. Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили. |
| 54. І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його, |
| 55. і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є. |
| 56. І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений! |