A A A A A
Біблія протягом одного року
Грудень 29

Захарія 10:1-12
1. Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.
2. Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.
3. На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.
4. З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,
5. І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.
6. І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.
7. І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.
8. Я їм дам знака та їх позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.
9. І розсію Я їх між народами, і в далеких краях вони будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.
10. І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введу їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.
11. І прийде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.
12. І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!

Захарія 11:1-17
1. Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!
2. Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!
3. Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...
4. Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,
5. що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...
6. Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!
7. І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.
8. І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.
9. Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
10. І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.
11. І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
12. І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.
13. І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.
14. І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.
15. І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.
16. Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.
17. Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!

Захарія 12:1-14
1. Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Говорить Господь, що небо напнув та землю заклав, і вформував дух людині у нутрі її:
2. Ось Я Єрусалим учиню за келіха оп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.
3. І буде в той день, Я зроблю Єрусалима за камінь тяжкий всім народам: усі, хто буде його порушати, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.
4. Того дня, промовляє Господь, ударю всіх коней сполошенням, і шаленством його верхівця, а над Юдиним домом відкрию Я очі Свої, і всіх коней народів поб'ю сліпотою.
5. І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі!
6. Того дня Я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з огнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довкільні народи. І знову осяде на місці своєму Єрусалим, у Єрусалимі.
7. І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилась слава Давидового дому та єрусалимського мешканця понад Юду.
8. Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними.
9. І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.
10. А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.
11. Того дня здійметься велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.
12. І буде земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід дому Давида, і окремо жінки їх, окремо рід дому Натана, й окремо жінки їх,
13. окремо рід дому Левія, і окремо жінки їх, окремо рід Шім'ї, і окремо жінки їх.
14. Усі роди, які позостали, кожен рід окремо, і окремо жінки їх.

Псалми 149:1-4
1. Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
2. Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
3. Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
4. бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!

Приповісті 30:32-33
32. Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
33. Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

Одкровення 19:1-21
1. По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,
2. правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!
3. І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!
4. І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!
5. А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!
6. І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
7. Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!
8. І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.
9. І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!
10. І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.
11. І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
12. Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
13. І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
14. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.
15. А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
16. І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.
17. І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,
18. щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...
19. І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
20. І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
21. А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...