Біблія протягом одного року Грудень 10
Осія 11:1-12 |
1. Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого. |
2. Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам. |
3. Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував. |
4. Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував. |
5. До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене. |
6. А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні. |
7. А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом. |
8. Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя! |
9. Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву. |
10. За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини. |
11. Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь. |
12. (12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний. |
Осія 12:1-14 |
1. (12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет. |
2. (12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне. |
3. (12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, |
4. (12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить. |
5. (12-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь. |
6. (12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого! |
7. (12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити. |
8. (12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була. |
9. (12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята. |
10. (12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав. |
11. (12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних. |
12. (12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг. |
13. (12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він. |
14. (12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором. |
Псалми 139:17-24 |
17. Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, |
18. перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. |
19. Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! |
20. Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! |
21. Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: |
22. повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... |
23. Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, |
24. і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь! |
Приповісті 29:22-22 |
22. Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин. |
Юда 1:1-25 |
1. Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом: |
2. милість вам, і мир, і любов хай примножиться! |
3. Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим. |
4. Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа. |
5. А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. |
6. І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. |
7. Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад, |
8. так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави. |
9. І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі! |
10. А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються. |
11. Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея! |
12. Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені; |
13. люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік. |
14. Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, |
15. щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники. |
16. Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску! |
17. А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, |
18. які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю. |
19. Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають. |
20. А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, |
21. бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. |
22. І до одних, хто вагається, будьте милостиві, |
23. спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла! |
24. А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, |
25. Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь. |
|