A A A A A
Біблія протягом одного року
Листопад 5

Єзекіїль 1:1-28
1. І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
2. П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,
3. сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
4. І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
5. А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
6. І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.
7. А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
8. А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
9. Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.
10. А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
11. А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.
12. І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
13. А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
14. І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
15. І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16. Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.
17. Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
18. А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
19. І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.
20. Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
21. Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
22. А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
23. А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.
24. А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25. І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
26. А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
27. І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
28. Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Єзекіїль 2:1-10
1. І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!
2. І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
3. І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
4. А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
5. А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.
6. А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
7. І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
8. А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
9. І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10. І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...

Псалми 119:153-160
153. Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154. Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155. Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156. Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157. Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158. Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
159. Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160. Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

Приповісті 28:12-12
12. Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

Євреїв 1:1-14
1. Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
2. а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
3. Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
4. Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
5. Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
6. І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
7. А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
8. А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
9. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
10. І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
11. Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12. Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
13. Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
14. Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?