Єзекіїль 45:1-25 |
1. А коли ви будете кидати жеребка про землю в спадщину, то дасте приношення Господеві, святе із землі, двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовжки, а десять тисяч завширшки йому. Це буде святе в усій його границі навколо. |
2. З того буде для святині чотирикутнє місце довкола, п'ять сотень на п'ять сотень, і п'ятдесят ліктів вигін йому навколо. |
3. А з цієї міри відміряєш двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж та десять тисяч завшир, і в цьому буде святиня, Святеє Святих. |
4. Це святість із землі; вона буде для священиків, що служать святині, для тих, що наближуються, щоб служити Господеві, і буде їм місцем для домів і святим місцем. |
5. А двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж і десять тисяч завшир буде для Левитів, що служать храмові, їм на володіння, міста на сидіння. |
6. А на володіння місту дасте п'ять тисяч завшир і двадцять і п'ять тисяч завдовж, навпроти святого приношення; воно буде для всього Ізраїлевого дому. |
7. А для князя буде з того й з того боку святого приношення й володіння міста, навпроти святого приношення й на переді володіння міста від західнього краю на захід, і від східнього краю на схід, а завдовж відповідно одній частині племена від західньої границі до границі східньої |
8. землі; це буде йому за володіння в Ізраїлі, і Мої князі не будуть уже тиснути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам. |
9. Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог! |
10. Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата. |
11. Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його. |
12. А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна. |
13. Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю. |
14. А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер. |
15. І одна штука з отари з двохсот штук з доброго пасовиська Ізраїлевого на жертву хлібну, і на цілопалення, і на жертви мирні, щоб очистити їх, говорить Господь Бог. |
16. Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі. |
17. А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім. |
18. Так говорить Господь Бог: У першому місяці, першого дня місяця візьмеш молодого бика з великої худоби, безвадного, й очистиш святиню. |
19. І візьме священик з крови жертви за гріх, і покропить на одвірок храму та на чотири кути відступу жертівника, і на одвірок брами внутрішнього подвір'я. |
20. І так зробиш сьомого дня першого місяця за кожного, хто прогрішиться через помилку або з глупоти, і очистите храма. |
21. У першому місяці, чотирнадцятого дня місяця буде вам Пасха, свято семиденне; будете їсти опрісноки. |
22. І приготує того дня князь за себе та за ввесь народ Краю бика на жертву за гріх. |
23. І сім день свята буде він приготовлювати цілопалення для Господа, сім биків і сім баранів безвадних на день, сім день, і жертву за гріх, козла на день. |
24. І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу. |
25. Сьомого місяця, п'ятнадцятого дня місяця в свято буде він приготовлювати те саме, сім день, як жертву за гріх, як цілопалення, так і жертву хлібну, так і оливу. |
Єзекіїль 46:1-24 |
1. Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена. |
2. І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора. |
3. І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем. |
4. А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран. |
5. А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу. |
6. А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні. |
7. І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу. |
8. А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде. |
9. А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому. |
10. А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде. |
11. А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу. |
12. А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході. |
13. А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його. |
14. А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди. |
15. І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення. |
16. Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині. |
17. А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме. |
18. А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння. |
19. І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід. |
20. І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа. |
21. І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я. |
22. На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні. |
23. І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо. |
24. І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові. |
Псалми 135:1-7 |
1. Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби, |
2. що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога! |
3. Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно, |
4. бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою! |
5. Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх! |
6. Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах! |
7. Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх. |
Приповісті 29:8-8 |
8. Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів. |
1 Петра 3:1-22 |
1. Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, |
2. як побачать ваше поводження чисте в страху. |
3. А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, |
4. але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом. |
5. Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам. |
6. Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху. |
7. Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви. |
8. Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. |
9. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. |
10. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. |
11. Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним! |
12. Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе! |
13. І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго? |
14. А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся! |
15. А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом. |
16. Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі. |
17. Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі. |
18. Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, |
19. Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав; |
20. вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води. |
21. Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа, |
22. що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили. |