A A A A A
Біблія протягом одного року
Листопад 10

Єзекіїль 11:1-25
1. І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
2. І сказав Він до мене: Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3. що говорять: Не скоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ясо.
4. Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!
5. І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх.
6. Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
7. Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
8. Ви боїтеся меча і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
9. І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
10. Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я то Господь!
11. Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
12. І пізнаєте ви, що Я Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас.
13. І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!...
14. І було мені слово Господнє таке:
15. Сину людський, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
16. тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
17. Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18. І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
19. І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,
20. щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21. А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог...
22. І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23. І піднялася слава Господня з-над середини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
24. І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
25. І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.

Єзекіїль 12:1-28
1. І було мені слово Господнє таке:
2. Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.
3. А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.
4. І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.
5. На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.
6. На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.
7. І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.
8. А ранком було мені слово Господнє таке:
9. Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?
10. Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.
11. Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!
12. А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.
13. І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.
14. А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...
15. І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!
16. А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!
17. І було мені слово Господнє таке:
18. Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.
19. І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.
20. І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
21. І було мені слово Господнє таке:
22. Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?
23. Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.
24. Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.
25. Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.
26. І було мені слово Господнє таке:
27. Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.
28. Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

Псалми 122:1-5
1. Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
2. Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
3. Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
4. куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
5. Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.

Приповісті 28:17-18
17. Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!
18. Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

Євреїв 6:1-20
1. Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,
2. науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.
3. Зробимо й це, коли Бог дозволить.
4. Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
5. і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
6. та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
7. Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.
8. Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.
9. Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
10. Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.
11. Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
12. щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.
13. Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
14. говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
15. І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
16. Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
17. Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
18. щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
19. що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
20. куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.