A A A A A
Біблія протягом одного року
Жовтень 3

Ісая 57:1-21
1. Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
2. Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
3. Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
4. над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
5. ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
6. У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
7. На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
8. І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
9. І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
10. Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
11. І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
12. Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
13. Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
14. І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
15. Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
16. Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
17. Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
18. Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
19. Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
20. А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
21. Для безбожних спокою немає, говорить Господь!

Ісая 58:1-14
1. Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!
2. Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:
3. Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!
4. Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!
5. Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?
6. Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
7. Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
8. Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!
9. Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,
10. і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,
11. і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!
12. І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!
13. Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
14. тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!

Псалми 114:1-8
1. Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
2. Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
3. Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
4. Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
5. Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
6. Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
7. Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
8. що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!

Приповісті 26:22-22
22. Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

Єфесян 5:1-16
1. Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
2. і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.
3. А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,
4. і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.
5. Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!
6. Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,
7. тож не будьте їм спільниками!
8. Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,
9. бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.
10. Допевняйтеся, що приємне для Господа,
11. і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.
12. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!
13. Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
14. Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!
15. Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
16. використовуючи час, дні бо лукаві!